Психологічні особливості формування громадянської самосвідомості молоді

Громадянське суспільство неможливо побудувати, чи не формуючи громадянське самосвідомість у громадян Росії, що в даний момент як ніколи актуально. Проблема полягає в тому, щоб виявити умови та особливості становлення і формування основ і компонентів громадянської самосвідомості у сучасній російській молоді.

Метою цієї роботи є пошук можливостей комплексного розвитку громадянської самосвідомості, а також з`ясування особливостей політичної соціалізації молоді Республіки Комі (на прикладі м Сиктивкара). На основі пілотажних досліджень було висунуто припущення: соціально-економічний фактор має найбільшу значимість в процесі формування політичної самосвідомості і соціалізації молоді.

Опитування проходило серед учнів 11-х класів шкіл, гімназій, ліцеїв міста та студентів 1-2-х куров професійних училищ, прирівняних за віком до учнів 11-х класів навчальних закладів м Сиктивкара, які не брали участь в голосуваннях різного рівня на момент проведення опитування. Було витримано розподіл респондентів за гендерною ознакою (50/50%). Обсяг вибірки склав 300 чоловік. При обробці інформації використовувався статистичний метод в пакеті SPSS, аналітичний метод та порівняльний аналіз.

Для проведення дослідження була розроблена анкета, яка включала групи питань щодо рівня зацікавленості молоді в області політики, відносин учнів до політичної ситуації в країні та регіоні, до основних політичних інститутів Республіки Комі, у визначенні готовності учнів брати участь в голосуванні. В ході анкетування необхідно було проаналізувати найбільш важливі фактори, що впливають на електоральний вибір молоді, визначити рейтинг довіри до ЗМІ, а також запропонувати рекомендації з проведення заходів, спрямованих на підвищення політичної культури молоді, зацікавленості в політиці і підвищенню політичної участі як важливого фактора громадянської самосвідомості молодих людей Республіки Комі.

В результаті дослідження був виявлений взаємозв`язок між матеріальним станом сім`ї і планами на майбутнє. Так, респонденти, що оцінюють матеріальне становище сім`ї "відмінно", "добре", "задовільно", вважають, що життєві перспективи покоління дуже розпливчасті, багато що залежить від випадку. Опитані, які відповіли "погано", важко ", схильні вважати, що багато чого залежить від випадку і молодим дуже важко потроїти своє життя, перспектив немає.

Молоді люди, які оцінюють матеріальне становище сім`ї як "відмінно", "добре", "задовільно" і "погано", збираються брати участь в голосуванні різного рівня. Решта коливаються між готовністю взяти участь в голосуванні до відмови. Незалежно від матеріального становища сім`ї всі респонденти вважають, що заміна пільг грошовими компенсаціями - рішення, яке потребує значних доопрацювань.

Виходячи з цього, можна сказати, що у респондентів, чиї сім`ї з нормальним достатком, в невеликому ступені цікавляться політикою, коли як з невеликим або малим достатком приділяють увагу подіям країни та світу з надією на краще стану країни, регіону, окремої сім`ї і конкретно себе .

Все вищезазначене підтверджує нашу гіпотезу про зв`язок соціально-економічного чинника з формуванням політичної самосвідомості і соціалізації молоді.

В цілому молоді люди цікавляться політикою, їх не можна назвати аполітичними, вони є носіями політичної свідомості. Причини абсентеїзму визначаються незнанням молодими людьми своїх конституційних прав і обов`язків, невпевненістю в завтрашньому дні, втратою моральних орієнтирів і ідеалів. Тому для вирішення ситуації необхідно підвищення політичної активності молоді, що вимагає її систематичного політичного виховання, починаючи зі шкільної лави. Це передбачає не тільки засвоєння суспільно-політичних знань про державний устрій, системі виборів, права та обов`язки громадянина, а й оволодіння практичними навичками політичної дії та поведінки.

В рамках підвищення політичної грамотності молоді необхідно проводити наступні заходи: різноманітні конкурси на кращу роботу з питань політичної компетенції молоді (наприклад, "Щоб я зробив, будь мером міста") - зустрічі молоді з провідними політиками, експертамі- проводити ділові ігри (Наприклад, "Вибори Президента") - залучення молоді до участі в діяльності молодіжного парламентарів залучення підростаючого покоління в роботі в соціологічних лабораторіях як полевіков- запрошення активної молоді на роботу в виборчі комісії.

Токарев Е.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!