Проблеми соціалізації підростаючого покоління в умовах кризи

Росія переживає рідкісний в історії період одночасної зміни економічної, політичної, соціальної систем, що супроводжується ідеологічним вакуумом і зміщенням загальнолюдських цінностей. Росія знаходиться в стані невизначеності і невпевненості в майбутньому, нестабільності і дисбалансу. Соціалістичні норми суспільного буття в політиці, економіці та соціальних відносинах перестали відповідати новим соціальним умовам, а система нових норм складається з великими труднощами.

Найбільш вразливою для негативного впливу кризи є підростаюче покоління. Духовне життя дітей, підлітків, молодих людей в силу недостатньої сформованості піддається насильницькому впливу з боку асоціальних умов проживання, маргіналізації та криміналізації, кризи освіти.

Великий "внесок" в популяризацію та поширення зла, насильства, жорстокості, безкультур`я, хамство, невігластва серед молоді вносять засоби масової інформації, часто культивують акти насильства, агресію, перевага фізичної сили, героїзацію злочинів і злочинців, вседозволеність і безкарність, неповага до національних, державним і людським цінностям.

Наростаюча криза вітчизняного середньої та середньої спеціальної освіти відлучає від школи все більшу кількість дітей та підлітків. Руйнується матеріальна база шкіл, ПТУ, технікумів, вузів, губляться кваліфіковані кадри. Відсікання талановитої, але незаможної молоді від вузівської освіти, безробіття в середовищі молодих фахівців штовхає молодих людей на отримання коштів для існування, найчастіше виходять за рамки законних.

Показник патологічної ураженості дітей і підлітків за кількістю захворювань і морфо-функціональних відхилень незмінно зростає практично по всіх групах. Репродуктивний потенціал молоді викликає обгрунтоване занепокоєння і давно вийшов за рамки тільки медичних інтересів. Питання недопущення катастрофічного зростання фізичної і психічної ущербності прийдешніх поколінь, затримки обвалу морально-етичних цінностей в молодіжному середовищі та наближення його до колишнього високого рівня, властивого російському громадянинові в наші дні стоїть дуже гостро.

Одномоментне рішення такої об`ємної проблеми, як соціалізація молоді в умовах тотальної кризи, є, безумовно, нереальним. Абсолютного, універсального рецепта для боротьби з хворобою, що вразила наше суспільство, також не існує. Справа тут не тільки у відсутності фінансових коштів. Узгодженість, міжвідомча інформованість, визначеність, змістовність, конкретність, цілеспрямованість, дієвість ось неповний список відправних точок в реалізації державної молодіжної політики. Тільки в системі злагоджених політико фінансово соціально психо-логічних дій можливе утримати молодь, а значить, і майбутнє всієї країни, на краю утворилася прірви.

Своєчасне і цілеспрямоване формування соціальних навичок повноцінної самореалізації аж ніяк не є панацеєю в системі відродження молодіжного потенціалу. Разом з тим соціально-емоційні аспекти людської діяльності мають величезний вплив не тільки на самого індивіда, а й на життя суспільства, причому часто більш значуще в часі, ніж інтелектуальний потенціал, який прийнято вважати визначальним.

Очевидність впливу сформованості соціальних навичок проглядається практично у всіх проявах життя людини і суспільства, починаючи з сімейних відносин, успішності, професійної діяльності, психологічної комфортності і закінчуючи соціальною стабільністю, національними відносинами, рівнем негативних девіацій, таких, як злочинність, алкоголізація і наркоманізація населення, смертність , самогубства, проституція.

Спроба серйозного розгляду процесу формування соціальних навичок в рамках системи навчання і виховання як можливості спрямованого впливу на стабілізацію суспільства може реально, правда не відразу, а поступово внести свій вклад в скорочення величезного розриву, що існує між теорією і практикою подолання кризи в сучасній Росії.

Первова І.Л.