Рольова ідентифікація як фактор електоральної поведінки груп з різним економічним статусом

Вивчення поведінки виборців - один з основних напрямків в політичній психології. Йому присвячено безліч досліджень як в закордонній, так і у вітчизняній науці. Класичними в цій сфері вважаються дослідження, які почали розвиватися в 40-х роках минулого століття американською школою політичної психології, головним чином на базі Колумбійського і Мічиганського університетів. Серед родоначальників цього напряму були П.Лазарсфелд, А.Кемпбелл, С.М.Ліпсет. В основу досліджень було покладено такі концепції: модель максимізації особистої вигоди- концепція "знаніеотношеніе дію", суть якої полягає в тому, що отримане виборцем знання веде до формування установок, які визначають його поведінка-концепція референтної групи.

Розроблена Мічиганського дослідниками соціально-психологічна модель поведінки виборців, названа пірамідою причинності, зробила і робить досі істотний вплив на дослідження в цій сфері. Віссю даної піраміди є час. Події слідують одне за іншим, підбиваючи виборця до акту голосування. В основі піраміди лежать соціологічні показники, характеристики соціального статусу і "сімейні характеристики". Всі вони впливають на формування виборцем партійної ідентифікації, яка в свою чергу впливає на оцінку їм кандидата і його політичних позицій. Вище розташовуються особливості ведення самої виборчої кампанії і висвітлення її в ЗМІ. Ще вище знаходиться фактор обговорення виборів з родичами і друзями. Вінчає піраміду акт голосування. Слід зазначити, що Мічиганські дослідники зосереджують свою увагу на партійної ідентифікації, оцінки кандидата і на сприйнятті політичних проблем, залишаючи поза увагою соціальні характеристики, що лежать в основі піраміди.

Вітчизняні дослідження електоральної поведінки мають менше коротку історію. Автори існуючих досліджень частіше зачіпають окремі аспекти цієї проблеми. У той же час висуваються гіпотези, що намагаються пояснити мотиви голосовательного поведінки російських виборців. Основними серед них є [по Морозової Є.Г., 1999]:

* "Соціологічна" гіпотеза: голосуючи, люди проявляють солідарність зі своєю соціальною групою;

* "Соціопсихологічна" гіпотеза: при голосуванні люди керуються вкоріненими політичними симпатіями, психологічним тяжінням до певної партії, лідеру;

* "Політико-комунікаційна" гіпотеза: на рішення виборців впливають особливості виборчої кампанії, ЗМІ, політреклама;

* Гіпотеза "раціонального вибору": люди голосують не як члени групи, а як індивіди, керуючись власним інтересом.

Вітчизняні дослідники стверджують, що в російських електоральних процесах останнім часом намічається зрушення в бік більшої раціональності: увага людей зміщується від загальних проблем ідеологічного характеру до проблем їх власних економічних інтересів, адаптації до життя в сформованих соціально-економічних умовах. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що вивчення поведінки виборців з різним економічним статусом є вельми перспективним напрямком. Цей аспект електоральної поведінки мало вивчений і практично не висвітлений у вітчизняних публікаціях з політичної психології.

Поведінка людини, в тому числі і електоральне, визначається ієрархією його потреб і мотивів. Ця ієрархія може змінюватися під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Однак певну стійкість цієї системи надають прийняті людиною соціальні ролі. Роль являє собою своєрідну призму при сприйнятті навколишнього світу. З іншого боку, роль є динамічним аспектом статусу. Зміни, що відбулися в соціально-політичному і економічному устрої нашої держави, торкнулися в першу чергу таку складову особистому житті людей, як економічний статус. У зв`язку з цим змінилися репертуар і ієрархія здійснюваних окремим індивідом ролей.

Ми висуваємо гіпотезу, що пов`язана з економічним статусом рольова ідентифікація є важливим фактором поведінки сучасних російських виборців.

Бушуйкіна О.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!