Ставлення до грошей найманих працівників транснаціональних компаній в казахстані

У наші дні дослідження по психології грошей носять фрагментарний характер. Відсутня концептуальну єдність, що проводяться. Незважаючи на очевидну важливість цього питання, послідовне вивчення цієї проблеми робиться вузьким колом дослідників, серед яких найбільш помітні своєю ґрунтовністю роботи А. Фенема (1983, 1995, 2003, 2005) і О.С. Дейнеки (1999, 2002, 2004). Складність емпіричного дослідження феномену грошей пов`язана перш за все з їх закритістю, табуювання.

В умовах глобалізації економічні явища відображаються конкретними суб`єктами господарювання не тільки в контексті економіки організації, в якій вони працюють, а й в контексті економіки країни і навіть світової економіки (Дейнека О.С., 2002). У нашому дослідженні ми виходили з припущення, що ставлення до грошей на рівні особистості проектується на мезо- (рівень організації) і макроекономічний рівні (рівень країни, нації) відображення грошей в свідомості, але кожен рівень повинен мати свою специфіку. До завдань дослідження входив пошук як загальних, так і специфічних проявів ставлення до грошей на різних рівнях.

Основним методом дослідження був модифікований для Казахстану багатофакторний опитувальник, розроблений О.С. Дейнека і М.Е. Буболо на базі MAS (Money Attitude Scale). У ньому було представлено 3 блоку утвержденіяй про ставлення до грошей на мікро, мезо і макроекономічних рівнях (рівні особистості, організації та країни), які були складені симетрично.

Як об`єкт дослідження були обрані наймані працівники казахстанських представництв транснаціональних компаній як такі суб`єкти господарювання, які так чи інакше залучені в контекст світової економіки. У дослідженні взяли участь 100 чол. (77 чоловіків і 23 жінки), у віці від 18 до 43 років. Для обробки даних використовувалися процедури непараметричної статистики.

Результати дослідження продемонстрували складну і неоднозначну картину ставлення до грошей, що зачіпає всі три рівня. У відображенні грошей виявилася моральна автономія особистісного рівня від мезо і макроекономічного рівнів. Подання про грошовому поведінці на особистісному рівні в свідомості випробовуваних є більш моральним, ніж поведінка суб`єктів господарювання інших рівнів, або підпорядковується іншим моральним нормам (хоча рішення на більш високих рівнях приймаються конкретними людьми).

На особистісному рівні заперечуються пріоритетні позиції володаря грошима. На рівні фірми "Співробітники комерційних підприємств відчувають перевагу над співробітниками бюджетних організацій". На рівні держави "Громадяни економічно розвинених держав відчувають перевагу над громадянами країн, що розвиваються". Заперечуючи обмін дружби на гроші в міжособистісному взаємодії, випробовувані схвалювали такий обмін на рівні господарюючих організацій, а також на рівні господарювання країни.

Дослідження підтвердило закритість теми грошей на особистісному рівні і на рівні організації ( "Я впевнений (а), що непристойно запитувати людини про його заробітну плату" і "Я вважаю розумним не афішувати реальний прибуток фірми"). А ось на рівні держави випробовувані хотіли б бачити всі грошові потоки.

Для більш глибокого аналізу отриманих результатів були розглянуті структурні характеристики даних. Результати кореляційного і факторного аналізу виявили взаємозв`язок ставлення до грошей на різних рівнях в свідомості співробітників.

Факторна матриця представила мозаїчну структуру (багато дрібних приблизно однакових за вагою факторів).

Перший фактор (вага 1,6), названий "фактором контролю фінансової ситуації" і кореляційні зв`язки між його ознаками показали, що ті випробовувані, які гостріше переживають втрату контролю фінансової ситуації в країні, гірше справляються зі своїми особистими фінансовими проблемами і в більшій мірі демонструють залежність від грошей і заклопотаність ними. В даному факторі проявилася проекція особистої стурбованості в грошовому поведінці на рівень країни, а також переоцінка грошей, як гаранта стабільності в невизначеному світі.

Другий фактор (1,4) - "фактор незадоволеності винагородою за працю" показав, що ті, хто в меншій мірі задоволені своїм доходом, виявилися більш критичні в оцінці матеріальних здобутків своєї організації.

Третій фактор (1,3) - "фактор економіко-політичних очікувань громадянина". До нього увійшли затвердження з макроекономічного блоку. Фактор і кореляції між його ознаками показали, що ті випробовувані, які делегують відповідальність за свою економічну поведінку державі, частіше демонструють прояв образи на нього.

Вплив віку на уявлення про соціальні та політичні функції грошей проявилося в четвертому факторі (1,3) "Вік і борги". У цьому факторі вік (0,798) респондентів на 3-му рівні значущості корелює зі сприйняттям економічної політики держави. Більш зрілі люди більшою мірою переживають з приводу економічної незалежності держави, а також свого підприємства. Вони стурбовані наслідками їх боргового поведінки і прибутковістю економічної діяльності.

П`ятий фактор (1,3) - "фактор ризику інвестування". В якості ознак в нього увійшли уявлення про інвестиційної політики організації і оцінка своєї здатності відмовити собі в чому-небудь зараз заради більшої вигоди у віддаленому майбутньому (або так звані "тимчасові переваги").

Шостий фактор (1,3) - "фактор економічної невизначеності". Це фактор наскрізний заклопотаності нестабільністю, змінами правил гри економічних агентів, яка проявляється на всіх трьох досліджуваних рівнях. Люди не володіють впевненістю з приводу того, що їх чекає завтра, з якими проблемами може зіткнутися їх організація і країна. Тому респонденти намагаються уникнути можливих майбутніх боргів і сумнівних інвестицій.

Узагальнимо результати дослідження. Нами була зроблена спроба вивчення феномена "грошей" в свідомості найманих працівників транснаціональних компаній діючих в Казахста ні. Для цього ми використовували рівневий підхід, апробований О.С.Дейнека і М.Е.Буболо на російській вибірці. Аналіз даних виявив моральну автономність особистісного рівня від мезо- і макроекономічного рівнів відображення грошового поведінки. Що стосується переживань невизначеності, проблем у фінансовій сфері, то вони проектуються з рівня на рівень.

Каиров Е.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!