Економічна свідомість підприємців

Необхідність вивчення підприємництва як соціально-психологічного феномена породив перехід від управлінської до ринкової економіки. Важливе значення набуває в сучасних умовах дослідження економічного менталітету підприємців. У 2001 році нами була зроблена спроба експериментального вивчення особливостей економічної свідомості підприємців і осіб, які готуються до підприємницької діяльності, методом репертуарних решіток Г. Келлі. У нашому дослідженні в якості базової була взята модель структури економічної свідомості, яку запропонували А.В. Філіппов і С.В. Ковальов (1989). У якості піддослідних було залучено 60 осіб: 30 підприємців та 30 студентів 3 курсу економічного факультету ЛДТУ, в майбутньому планують займатися підприємницькою діяльністю.

Дослідження проходило в кілька етапів. На першому етапі було організовано збір експертних оцінок, метою якого було виявлення сукупності понять, максимально повно відображають категорію "ринкова економіка". Було виділено 20 найбільш значущих понять, в число яких увійшли: гроші, прибуток, попит, пропозиція, ринок, товар, податки, підприємець, ціна, покупець, купівля, продаж, спекуляція, обмін, оренда, посередництво, банкрутство, договір. На основі виділених понять була побудована рангова решітка, яка була обрахована методом, запропонованим Банністера.

Аналіз середніх значень рангів по вибірці студентів показав, що найбільш значущими із запропонованих для них є поняття "гроші", "прибуток" і "товар". Незначущими, що викликали негативну реакцію, були визнані поняття "пропозиція", "покупець", "податки". Тобто особи, складові цю частину вибірки, думають про те, який прибуток вони отримають, але не думають, як і кому вони будуть пропонувати свої товари та послуги. Це дозволяє припустити про наявність езопової орієнтації у студентів, які мають намір надалі займатися підприємництвом, але не мають практичного досвіду в даній сфері. Тоді як за результатами досліджень (Дейнека О.С., 2000- Грішевскій С.В., Немирівський В.Г., 1999 Грищенко Ж.М.) орієнтація на матеріальні блага не є домінуючою у підприємців, які мають власну справу.

Аналіз середніх значень рангів понять за вибіркою підприємців показав, що найбільш значущими для них є поняття "гроші", "ціна", і "товар", а максимально незначними і негативно забарвленими - "попит", "підприємець" і "податки". Це свідчить про орієнтацію на себе, індивідуалізм і високу значимість матеріальної винагороди, а також про негативне ставлення до податкової системи та своєму офіційному статусу як до незначного.

Результати порівняльного аналізу тісноти взаємозв`язків між виділеними поняттями для вибірки студентів і вибірки підприємців показують, що у підприємців не спостерігається такого переважання значущості грошей, як у студентів, і гроші не включені в таку велику кількість значущих зв`язків з іншими економічними поняттями. Кількість значущих зв`язків понять "гроші" і "прибуток" з іншими поняттями у підприємців приблизно дорівнює, що говорить про більш тісної ідентифікації зі своїм підприємством у підприємців в порівнянні зі студентами. У підприємців вище значимість ціни в порівнянні з прибутком, а у студентів поняття "прибуток" стоїть в центрі смислової сфери як узагальнюючий показник успішності їх можливого підприємства.

Поняття "товар" має приблизно однакову значимість для обох груп випробовуваних і бере участь в досить малій кількості зв`язків, при цьому у підприємців він пов`язаний з ринком і пропозицією, тобто відбувається облік зовнішніх і внутрішніх факторів, а у студентів товар пов`язаний з прибутком, тобто з зовнішніми характеристиками. Цікаво відзначити низьку значимість поняття "покупець" для обох частин вибірки. У підприємців поняття попиту, пропозиції, ринку і товару мають більш високу смислове насиченість, хоча між ними і немає високо значущих зв`язків. Вони вплетені в картину взаємодії в процесі діяльності. Тобто економічна свідомість підприємців більш цілісно і інтегровано за своєю структурою.

При розрахунку t-критерію Стьюдента достовірних відмінностей в економічній свідомості підприємців і осіб, які готують себе до підприємницької діяльності, не виявлено. На підставі цього можна зробити висновок, що специфіка діяльності, безсумнівно, накладає відбиток на систему внутрішніх смислів і значень, але ці зміни незначні в порівнянні з початковою схильністю особистості до заняття підприємництвом.

Іванова Е.Н.