Прогнозування психічного розвитку дітей за характеристиками процесу пологів

В даний час в усьому світі гостро стоїть проблема дефекту в зв`язку з різними причинами - зниження якості генофонду, збільшення числа спадкових хвороб, почастішання стресових станів. Тому актуальною стає завдання психологічного дослідження дітей в ранньому віці, а також діагностика наявності дефекту на ранніх етапах розвитку дитини. Вирішення цього завдання ускладнюється великою кількістю різних чинників. До цих факторів належать: 1. Практична неможливість встановлення контакту з новонародженим. 2. Недостатня сформованість у немовлят функцій, можливо схильних до дефекту, що не дозволяє навіть серйозного фізіологічного обстеження виявити той чи інший дефект. 3. Не можна говорити про яку-небудь сформованості психічних процесів у дитини раннього віку. 4. Неможливість проведення складних досліджень через недостатнє фінансування медичних установ.

З огляду на зазначені вище складності, ми пропонуємо підходити до вирішення проблеми діагностики розвитку дітей на основі комплексного статистичного дослідження відразу після пологів. При цьому пропонується використовувати дані, які можна отримати з звичайного медичного обстеження, проведеного в пологових будинках.

В експерименті брало участь 19 дітей з порушенням слуху та контрольна група з 9 чують, середній вік яких становив 2 роки 10 місяців. Діапазон віку був від 2 років 1 місяця до 3 років 9 місяців. Для діагностики нервово психічного розвитку дітей в раннього віку використовувалася методика Ш.Бюлер. Ця методика виявилася найбільш підходящим тестом для наших цілей. Як фізіологічних параметрів були взяті стандартні клінічні оцінки з медичних карток матері і дитини в пологовому будинку.

При розрахунку результатів були використані методи непараметричної статистики тому вибірка була невелика. За допомогою методу Манна-Уїтні оцінювалася значущість відмінностей за фізіологічними параметрами між групою чують і групою дітей зі слуховим дефектом. В результаті цих розрахунків гіпотеза про відмінність двох вибірок була підтверджена на 5% рівні за такими параметрами як: 1) Температура тіла-2) тривалість 1 періоду пологів-3) тривалість безводного промежутка- 4) ЧСС після пологів. Оцінка кореляції між фізіологічними і психологічними параметрами проводилася методом рангової кореляції Спірмена. Були встановлені кореляції на 5% рівні значущості між багатьма психологічними і фізіологічними параметрами. Крім цього було виведено рівняння множинної регресії, яке прогнозувало загальний індекс психічного розвитку по 10 фізіологічними параметрами (таким як, окружність голови, індекс Апгар через 5 хвилин, довжина тіла, тривалість 1 періоду пологів, загальна тривалість пологів, індекс Апгар через 1 хв., тривалість безводного періоду, ЧСС після пологів, вага тіла.). Дисперсія між прогнозом і реальними значеннями для даної вибірки дорівнювала 0.

Не дивлячись на те, що висновки з даного дослідження можна назвати остаточними (через безліч причин: невелика вибірка, мала надійність медичних і психологічних методів дослідження) воно принаймні переконує, що пошуки в цій області не мають сенсу і в кінці кінців можуть призвести до готових методикам прогнозування психічного розвитку ..

Горбунов І.А., Горбунова Н.В.