Чутливість менеджерів до проблеми при управлінських зміни

Одним з факторів ефективного переходу до нових економічних відносин є розуміння стратегії керівництва працівником і його впевненість у тому, що здійснювані перетворення в кінцевому підсумку приведуть до бажаних результатів. Дослідження сприйняття нововведень менеджерами на промисловому підприємстві показує, що їх уявлення про інновації та ступеня корисності перетворень найчастіше виявляється продуктом індивідуального досвіду, глибина якого обумовлюється особистими інтересами. В цілому ставлення до інноваційної політики визначається вірою або зневірою в успіх, які по психологічному механізму близькі до імовірнісного прогнозування.

В теоріях, що базуються на особистісному підході, вивчається особистісна обумовленість вільної ініціації, тобто її внутрішня термінація. Сюди відносяться: "чутливість до проблеми" (Гілфорд), "вміння бачити проблему" (С.Л.Рубинштейн), рівень "інтелектуальної активності" (Д. Б. Богоявленська). Вивчаються закономірності особистісної зумовленості виникнення процесу мислення.

Процесуально-діяльні і власне особистісні аспекти зливаються в понятті "ініціація", їх не можна розвести, як не можна відірвати процес породження "нової норми" від ситуації, діяльності, в якій вона сформувалася (і яка регулювалася "старої нормою"), і від особистості, яка визначила процес нормотворчості, виявивши в ході діяльності можливість для її трансформації розширення і т.д., реалізувавши тим самим властивий їй рівень "інтелектуальної ініціативи".

Чутливість до проблеми як феномен впливає на становлення інноваційної діяльності менеджера (аналогічно становленню розумової діяльності). При прийнятті рішення, нововведень стимулюється пізнавальний пошук зовнішніми вимогами, почуттям незадоволеності результатами своєї роботи. Воно проявляється в ситуації, коли менеджер не володіє достатньо надійним алгоритмом виконання заданої діяльності.

Творчі здібності є здатність до здійснення ситуативно нестимульований діяльності, тобто здатність до пізнавальної самодіяльності. Її прояв характеризує творчий характер будь-якого виду праці. Первинним об`єктом мислення є саме протиріччя, а не відповідна йому завдання, яке представляє собою проміжний продукт розумового процесу, спрямованого "на зняття цього протиріччя. Стадія, що закінчується формуванням завдання, - це складний розумовий процес, в ході якого наявний матеріал піддається аналізу, синтезу, узагальнення. Пізнавальне протиріччя - відносно самостійний продукт більш ранній стадії, психологічним змістом якої є процес його сприйняття.

Ми переконалися, що люди, безпосередньо зайняті в сфері вироблених змін, "чутливіші до проблеми", що призводить до швидкої оцінки результативності нововведення. На "чутливість до проблеми" впливають більше особистісні якості, ніж діяльність менеджера. Більш оптимістичні відповіді з приводу впровадження нововведень дають менеджери з вираженими креативними характеристиками.

Дергачова Е.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!