До питання про зміст категорії "особистість" в психології

Одним з головних аспектів сучасної психологічної науки є вивчення, інтерпретація і прогнозування поведінки людини. Найбільш часто теоретичні побудови і експериментальні конструкти в зазначеній галузі спираються на категорію "особистість", міцно увійшла в тезаурус психологічної науки.
В процесі дефінірованія даної категорії, як правило, підкреслюються індивідуальні відмінності, пропонується деяка гіпотетична організація (структура) особистості, констатується еволюційний характер її розвитку, відзначається відносна стійкість і безперервність особистості в часі.

Однак слід зазначити, що визначення цієї базової категорії у різних авторів істотно варіюють. К.Роджерс описує особистість в термінах самості, Дж.Келли представляє її як властивий кожному унікальний спосіб усвідомлення життєвого досвіду, А. Бандура в вигляді складного паттерна взаємовпливу індивідуума, поведінки і ситуації.

Такі істотні розбіжності, безумовно, можна обґрунтувати складної природою і фактологічні різноманітністю досліджуваного феномена. Однак не можна не відзначити, що такий термінологічний розкид породжує суттєві проблеми для подальших досліджень в цій області. Категорія "особистість" в сучасній психологічній науці трактується так широко і так залежить від екстраполяції в предметні області різних теоретичних концепцій, що це практично робить зазначену категорію мультісодержательной і тому внутрішньо суперечливою, оскільки багато теоретичні концепції мають взаємовиключний характер.

Зазначене методологічне протиріччя вимагає певного дозволу, тобто або формулювання об`єднавчої парадигми, або пошуку нової предметної зони, в рамках якої можливо не тільки побудова внутрішньо несуперечливої моделі досліджуваного феномена, а й задовільна термінологічна однозначність.

Кузьменко Т.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!