Психофізіологічні індикатори стилю сприйняття і переробки інформації

Однією з найбільш фундаментальних проблем сучасної психофізіології є проблема віднесення досліджуваних психологічних властивостей і процесів до того чи іншого рівня в структурі індивідуальності. Без вирішення цієї проблеми експериментальні дослідження фактично позбавляються теоретичних підстав, оскільки ідеологія дослідження безпосередньо пов`язана з тією моделлю індивідуальності, яку вибрав для себе експериментатор. Яскравим прикладом розуміння цього є знаменита схема Е.Н.Соколова "людина нейрон модель". Ми в своїх дослідженнях орієнтуємося на структурну модель індивідуальності, запропоновану В. С. Мерлін та його школою. Центральним моментом в моделі індивідуальності, з нашої точки зору, є індивідуальний стиль сприйняття і переробки інформації (ІСВПІ), концепція якого розробляється в наших роботах. ІСВПІ структурно представлений двома основними компонентами формально-динамічної і структурно-динамічної.

Структурно-динамічна компонента це інформаційний метаболізм даного індивідуума, представлений у вигляді механізмів переробки конкретної інформації вербальної, аудиальной, зорової і тактильно-интероцептивной. Індивідуальні особливості інформаційного метаболізму діагностуються: а) в психологічному ракурсеспеціально сконструйованим опитувальником і інструментальними методиками, розробленими в рамках парадигми вивчення когнітивних стилів людини, б) в фізіологічному ракурсі визначенням системи параметрів ЦНС і ВНС (електроенцефалографія і кардиоритмографии). Формально-динамічна компонента це сукупність властивостей індивідуальності, об`єднана в російській школі психології поняттям темперамент, тобто стійкий ритм, інтенсивність і домінуючий рівень функціональної активності психічних процесів і станів. Вивчення комплексу темпераментальні властивостей з застосуванням опитувальника Русалова ОФДСІ, бланкових методик, які співвідносяться з фізіологічними даними.

Одним з переваг даної моделі є те, що констатується успадкованого ІСВПІ в групах МОЗ і ДЗ близнюків, адже одним із критеріїв (тут можна послатися на провідного дослідника в цій області Д.Лоеліна) віднесення тих чи інших властивостей до психодинамічного рівня є високий коефіцієнт успадкованого цих властивостей. Жалюгідний стан психогенетических досліджень в Росії робить цю роботу єдиної в своєму роді, на наш жаль, тому що тільки паралельні дослідження дозволяють контролювати помилку вимірювання і давати більш точну оцінку складових межиндивидуальной дисперсії.

Зарубіжні ж експериментальні роботи в цій області виходять із зовсім іншої моделі індивідуальності, тому їх порівняння з даними дослідженням вкрай важко. Однак на основі наявних даних можна стверджувати, що дана модель досить ефективна в області інтерпретації одержуваних експериментальних даних. Однією з найближчих перспектив в даному дослідженні є створення системи апаратурною діагностики ІСВПІ, що створить умови для використання цієї моделі в області профорієнтації, психологічного забезпечення управлінської діяльності, медичної психології.

Сухарєв П.Л.