Тести розумового розвитку

7. «Числові ряди». Виявляються вміння знаходити логічні закономірності побудови математичної інформації. Пропонуються числові ряди, розташовані за певним правилом. Необхідно визначити два числа, які були б продовженням відповідного ряду.

2468 10 12 ........?

8. «Геометричні фігури». Цей субтест діагностує особливості просторового мислення випробуваних і включає різноманітні завдання па розуміння креслень, визначення геометричних фігур по розгортки і ін.

Апробація тесту проводилася на вибірці учнів X-XI класів та абітурієнтів міст Москви, Калуги, Коломни, Липецька, Волгограда. Всього в експериментах взяли участь близько 500 старшокласників та абітурієнтів.

Матеріали тесту складають два зошити, що відповідають двом паралельним формам - А і Б. Надійність тесту визначалася шляхом повторного тестування (іншою формою) через 14 днів. Коефіцієнти рангової кореляції для окремих субтестів розташовуються в межах від 0,62 до 0,77. Для загального бала г_АБ= 0,74. Ці коефіцієнти вказують також на еквівалентність форм АиБ. Рівень значущості наведених коефіцієнтів р lt; 0,001.

Визначався ще один вид надійності - гомогенність, т. Е. Обчислювалися коефіцієнти попарной кореляції завдань в кожному субтесте. Вони знаходяться в межах 0,98-0,99 (для обох форм).

Валідність тесту визначалася як шляхом зіставлення успішності його виконання зі шкільної успішністю, так і з результатами вступу до вузу. Коефіцієнти рангових кореляцій тесту (форми А і Б) і шкільної успішності порядку 0,40 (р lt; 0,001) - кореляції між тестом і результатами вступу до вузу порядку 0,70 (рlt 0,001).

Наведені вище дані дозволяють вважати, що розроблений тест розумового розвитку для абітурієнтів та старшокласників відповідає високим статистичними критеріями, яким повинен задовольняти будь-діагностичний тест.

Керівництво по проведенню тесту

Для правильного проведення тестування необхідно строго дотримуватися інструкції, контролювати час виконання субтестів (за допомогою секундоміра), не допомагати випробуваним при виконанні завдань. При груповому тестуванні повинні брати участь два фахівця. Один з них зачитує інструкції і стежить за часом тестування, інший спостерігає за учнями, попереджаючи порушення ними інструкцій.

Час виконання субтестів:

обізнаність - б мін.- подвійні аналогії (1 частина) - 8 мін.- розуміння інструкцій - 3мін.- класифікації - 10 мін.- узагальнення - 7 мін.- логічні схеми - 8 мін.- числові закономірності - 8 мін.- просторові уявлення - 10 мін.- подвійні аналогії (2 частина) - 8 мін.- загальний час тестування - 1 ч. 30 хв.

Перед проведенням тестування психолог пояснює його мета і створює у випробовуваних відповідний настрій. Для цього він звертається до них з такими словами:

«Зараз вам будуть запропоновані завдання, за допомогою яких можна визначити ваші індивідуальні психологічні особливості.

Результати тестування дозволяють краще зрозуміти себе, свої схильності й уміння вирішувати завдання різного типу. Це допоможе вам вибрати профіль подальшого навчання і професію.

Ви будете виконувати різні набори завдань (субтести). Перед початком пред`явлення кожного набору завдань дається їх опис і на прикладах пояснюється спосіб рішень. На виконання субтестів відводиться обмежений час. Починати і закінчувати роботу треба по нашій команді. Всі завдання слід вирішувати строго по порядку. Чи не затримуйтеся занадто довго па одному завданні. Намагайтеся працювати швидко і без помилок.

В зошит нічого записувати не можна! Всі ваші відповіді на завдання пишіть в бланки для відповідей. »

Після прочитання цієї інструкції психолог роздає тестові зошити та бланки для відповідей і просить в бланках для відповідей заповнити графи, в які вносяться такі відомості: прізвище та ім`я випробуваного, дата проведення експерименту, клас і номер школи (для старшокласників). Проконтролювавши правильність заповнення цих граф, психолог пропонує випробуваним відкласти в сторону ручки і уважно його вислухати. Потім він зачитує інструкцію і розбирає приклади першого субтеста.

Далі він питає, чи є питання. Щоб умови тестування були завжди однакові, при відповідях на питання психолога слід просто знову зачитати відповідну місце з тексту інструкції.

Після цього дається команда перегорнути сторінку і починати виконувати завдання. При цьому психолог непомітно включає секундомір (щоб не фіксувати на цьому увагу випробовуваних і не створювати у них почуття напруженості).

Після закінчення часу, відведеного на виконання першого субтеста, психолог рішуче перериває роботу випробовуваних словом «стоп», пропонуючи їм покласти ручки, і починає читати інструкцію до наступного субтесту.

В ході проведення тестування необхідно контролювати, чи правильно випробовувані перевертають сторінки, і виконують інші вимоги психолога.

При проведенні процедури слід звернути особливу увагу на субтест 3 «Розуміння інструкцій». Цей субтест спрямований на діагностику дати не змістовної сторони психіки, а формально-динамічної (швидкості, темпу діяльності). Для нього розроблений окремий бланк відповідей. Випробуваний отримує цей бланк разом з іншими тестовими матеріалами. Перед тим як приступити до пояснення субтеста «Розуміння інструкцій», експериментатор просить випробуваного написати своє прізвище та ім`я на цьому бланку. Після закінчення часу, відведеного на виконання даного субтеста, бланк відповідей відразу ж відбирається. Робиться це для того, щоб виключити можливість ще раз повернутися до цих завдань (наприклад, в разі, коли такі субтести виконуються раніше, ніж передбачалося).

Обробка результатів тестування

Проводиться кількісна та якісна обробка результатів. Можливий груповий і індивідуальний аналіз даних.

кількісна обробка

1. індивідуальні показники по кожному субтесту (за винятком субтестів 3 «Розуміння інструкцій» і 5 «Узагальнення») виводяться шляхом підрахунку кількості правильно виконаних завдань. Наприклад: якщо випробовуваний в субтесте 1 правильно вирішив 15 завдань, то його бал за цим субтесту буде дорівнює 15.

Обробка субтеста «Розуміння інструкцій», спрямованого на виявлення такої динамічної особливості, як швидкість, швидкість, темп діяльності, проводиться наступним чином. Підраховується число правильно виконаних завдань і обчислюється відсоток їх виконання до загальної кількості завдань, що входять в субтест. При правильному виконанні 91-100% завдань можна сказати, що випробуваний належить до групи осіб з високими швидкісними особенностямі- при виконанні 71-90% - випробуваний належить до групи тих, у кого швидкісні можливості вище середніх (близькі до високих) - групу середніх по швидкісним особливостям складають ті, хто правильно виконав 31-70% завдань- при виконанні 11-30% завдань випробуваний потрапляє в групу осіб, які мають швидкісні можливості нижчі за середні (близькі до повільним) - повільні виконують від 0 до 10% завдань.

Крім того, Астурія дає можливість оцінити іншу динамічну характеристику індивіда - розумову працездатність. Вона виявляється шляхом зіставлення балів, отриманих за виконання першої та другої частин субтеста «Подвійні аналогії». Різке зниження рівня виконання другої частини в порівнянні з першою (більш ніж на чверть) свідчить про низьку розумової працездатності.

результати субтеста «Узагальнення» оцінюються в залежності від якості узагальнення балами - 2,1 і 0. Для обробки слід використовувати спеціальні таблиці примирних відповідей (даються в комплекті з тестовими матеріалами). Відповіді, які оцінюються двома балами, наведені в таблицях досить повно. Тільки наведені відповіді, а також їх синонімічні заміни можна оцінити двома балами. Важливо пам`ятати, що два бали отримують тільки такі відповіді, в яких узагальнення понять проводиться за родовою ознакою із зазначенням його видового відмінності (повне узагальнення).

Перелік наведених в таблицях відповідей, оцінюваних одним балом, є менш повним, так як тут у випробовуваних набагато більше можливостей для вибору. Після логічного аналізу одним балом можна оцінити і відповіді, що відрізняються від наведених в таблиці примирних відповідей. При цьому слід мати на увазі, що один бал отримують відповіді, що представляють собою або широкі категоріальні узагальнення (узагальнення тільки за родовою ознакою), або вузькі, приватні узагальнення (вказівка тільки видового відмінності). Неправильні відповіді оцінюються в нуль балів. Приклади таких відповідей наводяться в таблицях.

Максимальна кількість балів, яку може отримати випробуваний при виконанні субтеста 5, дорівнює 40.

2. Індивідуальним показником виконання тесту в цілому є сума балів, отриманих при додаванні результатів виконання всіх субтестів, крім субтеста 3 «Розуміння інструкцій».

За задумом, тест в повному його складі приймається за норматив розумового розвитку (В межах того кола знань і умінь, який передбачений шкільними програмами). З ним порівнюється число завдань, реально виконаних випробуваним. Встановлюється відсоток правильно виконаних завдань, і це визначає кількісну сторону роботи випробуваного.

Максимальне число балів, яке може отримати випробуваний, правильно виконав весь тест, становить 152 (Як уже зазначалося, сюди не входять результати субтеста 3 «Розуміння інструкцій»). Саме по відношенню до цієї кількості балів підраховується відсоток фактичного виконання тесту людям. Наприклад, якщо випробовуваний отримав загальний бал по тесту, рівний 76, то можна говорити про те, що цей випробуваний наближається до соціально-психологічного нормативу, закладеному в тесті, тільки на 50%. Орієнтовна шкала оцінки індивідуальних показників по тесту виглядає наступним чином:

• високий рівень - більше 80% виконаних завдань тесту;
• низький рівень - менше 30% виконаних завдань тесту.

3. Для аналізу групових даних щодо їх близькості до соціально-психологічного нормативу випробовувані поділяються за результатами тестування на п`ять підгруп:

• найбільш успішні - 10% усіх студентів;
• близькі до успішних - 20% усіх студентів;
• середні по успішності - 40% усіх студентів;
• мало успішні - 20% усіх студентів;
• найменш успішні - 10% всіх випробовуваних.

Для кожної з підгруп підраховується середній відсоток правильно виконаних завдань. Будується система координат, де по осі абсцис йдуть номера підгруп, по осі ординат - відсоток виконаних кожною групою завдань. Після нанесення відповідних точок викреслюється графік, що відображає наближення кожної з груп до соціально-психологічного нормативу.

Такий же вид обробки можна проводити і за результатами окремих субтестів. Отримані при цьому графіки дозволяють дати наочне порівняння успішності виконання тесту в цілому (або окремих субтестів) учнями як одного класу, так і різних класів.

Приклад: тестування проведено на групі в 100 чоловік. На підставі отриманих за тестом балів виділяємо першу групу - 10 осіб, які отримали найбільші бали. Припустимо, середній відсоток виконання в цій підгрупі дорівнює 85. Друга група (20 осіб) в середньому виконала завдання на 67%, третя підгрупа (40 осіб) - на 43%, четверта підгрупа (20 осіб) на 27%, п`ята підгрупа (10 людина) - на І%.

Знаходимо в системі координат відповідні точки: А з параметрами 1 і 85, Б з параметрами 2 і 67, В - 3 і 43, Г - 4 і 27, Д - 5 і 11. По точках будуємо графік (рис. 6).

4. Ступінь наближення кожної підгрупи до соціально-психологічного нормативу відображає, наскільки члени цієї підгрупи відповідають вимогам, закладеним в завдання тесту. Представники підгрупи найменш успішних повинні привернути до себе пильну увагу для надання їм фахової допомоги з метою подолання прогалин їх розумового розвитку за допомогою корекції або самокорекції.

Аналіз такого роду, проведений по кожному субтесту окремо, виявить ступінь відповідності учнів вимогам, що пред`являються до виконання ними окремих розумових дій і операцій (встановлення аналогій, класифікації, узагальнення і т. П.), А також до володіння деяким колом понять або операціями з невербальних матеріалом.

Качественнаяобработка

Оскільки тест призначений для випускників середньої школи та абітурієнтів, особливий інтерес представляє такий аналіз, який дозволив би виявити переважаючі схильності за трьома циклам навчальних дисциплін (суспільно-гуманітарного, природничо-наукового і фізико-математичного).

Субтест 8 «Просторові уявлення» дозволяє зробити висновки про існування передумов до формування технічного мислення. Віднесення завдань до того чи іншого циклу навчальних дисциплін наводиться в спеціальній таблиці, яка входить в комплект з тестовим матеріалом.

Для того щоб виявити успішність виконання завдань суспільно-гуманітарного циклу, необхідно підрахувати число правильних відповідей на відповідні завдання в субтестах «Подвійні аналогії» (1 і 2 частини), «Класифікації», «Узагальнення», «Логічні схеми». Далі, підсумувавши ці показники, знайти відсоток їх виконання до загальної кількості завдань цього циклу (максимальний бал для форми А дорівнює 40, для форми Б - 42). Потім також по чотирьох субтестам ( «Подвійні аналогії», «Класифікації», «Узагальнення» і «Логічні схеми») провести аналогічний підрахунок відсотка виконання завдань природно-наукового (максимальний бал для форми А дорівнює 37, для форми Б - 38) і фізико -математичне циклів (максимальний бал для форми А дорівнює 30, для форми Б - 28). Окремо підраховується відсоток виконання завдань на просторові уявлення (максимальний бал для обох форм дорівнює 10).

Хоча в субтестах «Поінформованість» і «Числові закономірності» в основному використовуються знання і вміння, отримані поза шкільної практики, тим не менш, можна порекомендувати включати завдання цих субтестів в певні навчальні цикли: «Поінформованість» - в суспільно-гуманітарний, «Числові закономірності »- у фізико-математичний.

Можна припустити, що схильність до суспільно-гуманітарних дисциплін повинна виявити себе не тільки в знаннях понять з цього навчального циклу і в умінні ними оперувати, але і в потреби витягувати інформацію з інших (позашкільних) джерел (з книг, журналів, газет, радіо, телебачення і т. д.). А це, в свою чергу, формує широкий кругозір, високий рівень загальної обізнаності.

Аналогічним чином схильність до фізико-математичного циклу повинна виявити себе в умінні оперувати як поняттями з цього циклу, так і кількісними відносинами (наприклад, як в субтесте «Числові закономірності»).

Тому доцільно бали, отримані за субтесту «Поінформованість», підсумовувати з балами завдань суспільно-гуманітарного циклу (в цьому випадку максимальний бал для форми А буде 60, для форми Б - 62), а бали, отримані за субтесту «Числові закономірності», - з балами завдань фізико-математичного циклу (максимальний бал для форми А буде дорівнює 45, для форми Б - 42).

Бажаний виконання завдань з певним змістом може свідчити про переважаючих схильностях учнів, їх готовності до навчання за певним профілем.

Розглянемо різні індивідуальні варіанти розумового розвитку, для чого скористаємося так званим «тестовим профілем випробуваного».

На рис. 7, 8, 9, 10 представлені результати тестування чотирьох випробуваних, у яких явно виражені схильності по відношенню до тих чи інших навчальних циклам.

У розглянутих прикладах картина досить ясна, і отримані дані можуть бути однозначно використані в профорієнтаційній роботі. Але можуть бути і більш складні випадки, наприклад одно виражений високий рівень розумового розвитку по всіх циклах навчальних дисциплін або дорівнює виражений низький. У цих випадках потрібна додаткова робота по вивченню інтересів і схильностей, і тільки тоді можуть формулюватися рекомендації по вибору профілю подальшого навчання.

Крім такого аналізу, можна провести більш поглиблений якісний аналіз результатів (як для окремого учня, так і для групи учнів) для того, щоб намітити потім програми корекції або самокорекції розумового розвитку. У цьому випадку доречно проаналізувати успішність виконання різних субтестів, що дозволить виявити специфіку розумового розвитку учнів. Така інформація може бути отримана при порівнянні:

1) субтестів «Поінформованість», з одного боку, і «Аналогії», «Класифікації», «Узагальнення», «Логічні схеми», з іншого може бути виявлено переважне виконання субтеста «Поінформованість» в порівнянні з субтестів на виконання логічних операцій або навпаки;

• субтестів «Аналогії», «Класифікації», «Узагальнення», «Логічні схеми» між собою-може бути виявлено відставання або переважне виконання одних логічних операцій в порівнянні з іншими (наприклад, гірше за інших розвинене мислення по аналогії і краще - класифікації);
• вербальних субтестів, з одного боку, і субтеста на просторові уявлення, з іншого може бути виявлено:

а) переважання вербальних показників над просторовими;

б) їх рівні показники;

в) переважання просторових показників над вербальними.

На підставі кількісних результатів виконання окремих субтестів можна для кожного учня графічно зобразити його індивідуальну структуру розумового розвитку, як це показано для ШТУР (див. Розділ II, розділ 2, § 1).

Виявлення причин нерівномірності розумового розвитку учня потребують звернутися до аналізу умов його життя, методів викладання, рівня і характеру шкіл і т. П.

Все, що ми виділили вище, передбачає своє використання в роботі з дітьми. Тому, як можна застосувати результати діагностики розумового розвитку школярів, присвячений наступний розділ нашого посібника.