Проблеми вітчизняної діагностики інтелектуального (розумового) розвитку

Багаторічна ефективне використання тестів за кордоном для вирішення практичних завдань змусило вітчизняних психологів задуматися про те, щоб

перейняти чужий досвід і почати застосовувати подібні методики у нас в країні, перш за все з метою оптимізації процесу навчання дітей.

Найчастіше ті психологічні характеристики, які за кордоном розглядаються в світлі вивчення інтелекту, у вітчизняній психології трактуються

в зв`язку з поняттям розумового розвитку.

Розумовий розвиток, будучи динамічною системою, залежить як від засвоєння суспільного досвіду, так і від дозрівання органічної основи (мозку і

нервової системи в першу чергу), що створює, з одного боку, необхідні передумови розвитку, а з іншого боку, мінливої під впливом

здійснення діяльності. Розумовий розвиток протікає неоднаково в залежності від умов життя і виховання дитини. При стихійному,

неорганізованому процесі розвитку його рівень знижений, несе на собі відбиток неповноцінного функціонування психічних процесів. тому

вельми актуальною для психолога, який працює в системі освіти, є діагностика рівня розумового розвитку кожної дитини.

Показники розумового розвитку, що розглядаються вітчизняними психологами, залежать від змісту теоретичних концепцій розумового розвитку,

яких він дотримується. Серед них найчастіше відзначаються такі:

- особливості психічних процесів (переважно мислення і пам`яті);

- характеристики навчальної діяльності;

- показники творчого мислення.

Жоден з виділених показників розумового розвитку не є вичерпним, повністю відображає особливості когнітивної сфери індивідів

на окремих етапах розвитку. Навряд чи можливо знайти універсальну характеристику розумового розвитку, яку з однаковою ефективністю можна

було б вимірювати у індивідів різного віку незалежно від їх освіти, досвіду основної діяльності та умов життя. Як зазначав Л. С. Виготський,

важко сподіватися на існування рівних одиниць для вимірювання всіх ступенів у розвитку інтелекту, кожна якісно новий щабель вимагає своєї

особливої заходи.

Сформоване в сучасній вітчизняній психодіагностиці розуміння розумового розвитку відображає уявлення ряду провідних психологів (А. Н.

Леонтьєва, Н. С. Лейтеса, К. М. Гуревича і ін.). Воно розглядається як функція накопиченого фонду знань, а також розумових операцій,

забезпечують придбання і використання цих знань. По суті, дана характеристика відображає форми, способи і зміст мислення

людини. Саме це і діагностують тести інтелекту.

Інтерес до питань психологічної діагностики інтелектуального розвитку у вітчизняній практиці різко зріс в 60-70-і рр. XX ст. Були потрібні

надійні об`єктивні методи, якими вітчизняна наука в той час не мала. Роботи в пошуках таких методів стали проводитися двома

принципово різними способами. Оскільки за кордоном була велика кількість інтелектуальних тестів, які відповідають усім

психометрическим вимогам, перший підхід полягав у їх запозиченні. При цьому здійснювалися ретельна адаптація, рестандартизации тесту, а

також перевірка його надійності і валідності на вітчизняних вибірках. Така робота була проведена по відношенню до тестів Д. Векслера, Р. Амтхауера,

Дж. Вани.

Недосконалість такого підходу до інтелектуальної діагностики, заснованого на перекладі і адаптації іноземних тестів, полягає в неможливості

усунути вплив на їх результати чинника культури. Будь-які діагностичні методики, і тести інтелекту в тому числі, виявляють ступінь прилучення

випробуваного до тієї культури, яка представлена в тесті. Навіть вчинені переклад і адаптація не змінюють того важливого обставини, що він

є «чужим» інструментом, створеним для інших соціально-культурних груп і відповідно до характерними для останніх вимог до

розумовому розвитку їх представників.

У зв`язку з вищевикладеним вітчизняні психодиагноста розробляють власні тести розумового розвитку, призначені для нашої культури.

Одним з наукових колективів, першим взявся за цю задачу, була керована Л. А. Венгером лабораторія психофізіології дітей дошкільного

віку НДІ дошкільного виховання АПН СРСР. Результатом їх багаторічної діяльності стали комплекси методик, спрямованих на оцінку рівня

розумового розвитку дітей у віці від 3 до 7 років і підготовленості дошкільників до шкільного навчання. Ці методики були теоретично обгрунтовані.

Їх розробці передував ретельний аналіз сучасних уявлень про зміст розумового розвитку, основних його закономірності та

вікових характеристиках.

Діагностичні методики, розроблені під керівництвом Л. А. Венгера, були стандартизовані і багаторазово перевірені на валідність і надійність.

Їх детальна характеристика дана в книзі «Діагностика розумового розвитку дошкільників», виданої за редакцією Л. А. Венгера і В. В. Холмівської.

Зусилля іншого наукового колективу (під керівництвом В. І. Лубовского) були спрямовані на розробку діагностичних методик для виявлення затримки

і порушень розумового розвитку дітей. Мета, поставлена цим колективом, полягала в створенні системи діагностичних методик, побудованих з

урахуванням специфічних і загальних закономірностей аномального розвитку психіки. Такими особливостями є структура дефекту, динамічні

характеристики психічної діяльності і потенційні можливості пізнавальної діяльності. Запропонована за допомогою цих методик

комплексна, як би « `тривимірна» характеристика психічної діяльності дозволяє диференціювати затримку психічного розвитку від легкої

ступенів розумової відсталості, з одного боку, і від педагогічної занедбаності при нормальному психічному розвитку дитини - з іншого. Крім

цього, практична важливість застосування таких методик визначається можливостями побудови на їх матеріалі корекційної роботи з дітьми.

Проблеми, які ще належить вирішити в зв`язку зі створенням таких методик, стосуються їх стандартизації і вдосконалення критеріїв оцінки

індивідуальних показників. Що ж стосується теоретичної обгрунтованості діагностичної системи, то вона заслуговує на найвищу оцінку.

У психологічному інституті РАО були розроблені чотири тести для діагностики розумового розвитку школярів різного віку. Всі вони спираються

на концепцію соціально-психологічних нормативів, запропоновану К. М. Гуревичем. Відповідно до цієї концепції, психічний розвиток індивідів відбувається

під впливом системи вимог, які суспільство висуває до кожному своєму члену. Людина, щоб не бути відкинутим тієї соціальної

спільністю, в яку він включений, щоб реалізувати себе в умовах, створених цією спільністю, повинен опанувати цими вимогами.

Ці вимоги є об`єктивними, так як визначаються базою досягнутого рівня розвитку даного суспільства-вони не поодинокі, а складають цілісну систему,

під впливом якої складається вигляд індивіда в даній соціальній спільності. Найбільш загальні і фундаментальні з цих вимог і названі

системою соціально-психологічних нормативів.

Теоретичною основою такого визначення нормативів є те розуміння розвитку, яке склалося в психології і яке А. Н. Леонтьєв

характеризував як специфічний процес присвоєння дитиною досягнень попередніх поколінь.

Оволодіння соціально-психологічними нормативами - це активний з боку індивіда процес: прагнучи зайняти певне місце в соціумі, він

свідомо здійснює це, докладаючи певних зусиль, долаючи перешкоди, що виникають і ін.

Вимоги, що складають зміст соціально-психологічних нормативів, цілком реальні, закріплені в формі правил, розпоряджень і присутні в

освітніх програмах, кваліфікаційних професійних характеристиках, громадській думці дорослих членів суспільства, традиціях

виховання і освіти, звичаях повсякденному житті. Вони охоплюють різні аспекти психічного розвитку - розумове, моральне, естетичне.

Оскільки нормативи історичні, вони змінюються разом з розвитком суспільства. Тому швидкість їх зміни залежить від темпів розвитку суспільства.

Поряд з цим час їх існування визначається і отнесенностью тій чи іншій сфері психічного. Так, найбільш динамічні нормативи розумового

розвитку, що пов`язано з темпом науково-технічного прогресу, що висуває все нові вимоги до людини, його знань, умінь, сформоване ™

мислення, внаслідок чого відбувається перегляд навчальних програм, кваліфікаційних характеристик. У порівнянні з нормативами розумового розвитку

нормативи особистісного розвитку більш консервативні, особливо це відноситься до нормативів морального розвитку.

Система соціально-психологічних нормативів не є абсолютною, вона диференціюється усередині кожної соціальної спільності в

освітньо-вікових межах. Необхідність освітньо-вікових градації для нормативів пояснюється двома причинами: по-перше,

оволодіння нормативами припускає відомий ступінь зрілості мозку і нервової системи-по-друге, засвоєння нормативів можливо лише на основі

накопиченого досвіду, навченості.

Соціально-психологічний норматив розглядається як якийсь обов`язковий мінімум у розвитку тієї чи іншої психічної сфери, його не можна вважати

межею розвитку.

Так як перші тести, орієнтовані на соціально-психологічний норматив, спрямовані на діагностику розумового розвитку школярів, слід

сформулювати те розуміння нормативу, яке було взято за основу. З огляду на роль навчання в розумовому розвитку дитини шкільного віку,

розглядаючи зміст навчання його головною детермінантою, було прийнято, що соціально-психологічний норматив школярів є

сукупність конкретизованих вимог навчальної програми, які пред`являються до них на певному етапі навчання.

Введення нормативу в діагностику змусило переглянути як цілі тестування, так і способи конструювання, обробки та інтерпретації методик.

Розглянемо, в чому полягають принципові відмінності тестів розумового розвитку, орієнтованих на норматив, від традиційних тестів інтелекту.

Перша відмінність - особливий зміст більшості завдань тестів. Якщо зазвичай автор інтелектуального тесту при відборі понять, що включаються в завдання,

керується власним досвідом і інтуїцією, перевіряючи себе практикою, і використовує, як правило, життєві поняття, то автори

нормативно-орієнтованих тестів спиралися на аналіз шкільних програм. У них містяться основні поняття, а також розумові дії,

володіння якими може служити показником розумового розвитку школярів. При відборі понять психологи намагалися, щоб вони приблизно в рівних

пропорціях представляли всі досліджувані навчальні предмети і цикли (суспільно-гуманітарний, природничо-науковий і фізико-математичний).

Друга відмінність розглянутих методик від тестів інтелекту полягає в інших способах репрезентації і обробки діагностичних результатів,

основними серед яких є відмова від статистичної норми як критерію оцінки індивідуальних і групових результатів на користь критерію

наближення даних до соціально-психологічного нормативу. У тестах норматив представлений у формі повного набору завдань.

Третя відмінність вітчизняних тестів розумового розвитку від традиційних - корекційні, що дає можливість простежити найближчим розвиток

учнів і передбачити спеціальні заходи і напрямки усунення помічених дефектів розвитку.

Першим в ряду нормативних тестів розумового розвитку був Шкільний тест розумового розвитку (ШТУР), призначений для учнів VII-X класів.

Його перша редакція з`явилася в 1986 р Він складався з 6 субтестів:

- 1-й і 2-й - загальна поінформованість;

- 3-й - аналогії;

- 4-й - класифікації;

- 5-й - узагальнення;

- 6-й - числові ряди.

Тест є груповим і зручний тим, що за короткий термін дозволяє отримати інформацію про розумовий розвиток цілого класу.

У 1997 р була підготовлена нова редакція тесту (ШТУР-2). У неї крім ряду переглянутих завдань перерахованих субтестів увійшли два субтеста на

просторове мислення. Автори тесту: М. К. Акімова, Е. М. Борисова, К. М. Гуревич, В. Г. Зархін, В. Т. Козлова, Г. П. Логінова, А. М. Раєвський.

Психометричні характеристики тесту такі: еквівалентність паралельних форм у загальному балі 0,83- гомогенність 0,96-0,98- ретестовой надійність

за загальним балом форми А = 0,93- форми Б = 0,90. Коефіцієнти валідності при зіставленні з результатами тесту Амтхауера 0,75, при зіставленні з

шкільною успішністю 0,57 (форма А) і 0,54 (форма Б).

Наведемо приклади завдань ШТУР-2.

Поінформованість. Від випробуваного потрібно правильно доповнити пропозицію, вибравши один відповідь з п`яти запропонованих варіантів.

Початкові букви імені та по батькові називаються ...?

а) вензель- б) ініціали- в) автограф- г) індекс- д) анаграма.

Поінформованість. Потрібно підібрати до даному слову синонім з чотирьох варіантів.

Аргумент - а) довод- б) согласіе- в) спор- г) фраза.

Аналогії. Слід визначити характер логіко-функціонального зв`язку між парою понять, а потім до третього слова підібрати таке, щоб

логіко-функціональний відношення між ними було аналогічним використаному в парі.

Числівник: кількість - дієслово:?

а) ідті- б) дія-в) прічастіе- г) частина мови-д) відмінювати.

Класифікації. З п`яти слів слід знайти одне, яке не підходить до решти.

а) паралель- б) карта-в) мерідіан- г) екватор- д) полюс.

Узагальнення. Випробуваному потрібно для кожної пари слів підібрати узагальнюючі слова, визначивши, що між ними спільного. Серце - артерія

Числові ряди. Для кожного ряду чисел потрібно знайти наступний член ряду, зрозумівши закономірність його побудови.

2 35 689 ...?

Просторові уявлення. Потрібно визначити, з якого поєднання частин можна зібрати задану геометричну фігуру.

Просторові уявлення. Потрібно визначити, яку об`ємну фігуру з чотирьох запропонованих можна зробити з розгортки.

Показники тесту піддаються кількісно-якісній обробці. При цьому можливі як індивідуальний, так і груповий аналіз. Крім загального

бали, що зіставляється з закладеним в тесті нормативом і освітньо-віковими нормами, автори тесту пропонують:

- способи аналізу індивідуальної структури розумового розвитку, що відбиває різну сформованість закладених в субтестах розумових дій;

- виявлення переваги при роботі з певним змістом завдань.

Ці ж напрямки аналізу застосовуються і при роботі з іншими тестами, які будуть описані нижче.

Для діагностики розумового розвитку випускників середньої школи та абітурієнтів був розроблений спеціальний Тест розумового розвитку Астурія (для

абітурієнтів і старшокласників тест розумового розвитку). Тест створено на тих же теоретичних принципах нормативної діагностики, що і ШТУР

(Авторський колектив: М. К. Акімова, Е. М. Борисова, К. М. Гуревич, В. Г. Зархін, В. Т. Козлова, Г. П. Логінова, А. М. Раєвський, М. А. Ференс).

Тест включає вісім субтестів:

1) поінформованість;

2) подвійні аналогії;

3) лабільність;

4) класифікація;

5) узагальнення;

6) логічні схеми;

7) числові ряди;

8) геометричні фігури.

Всі завдання тесту складені на матеріалі шкільних програм і підручників і призначені для вивчення рівня розумового розвитку випускників

середньої школи. При обробці результатів тестування можна отримати:

- загальний бал, що відображає рівень розумового розвитку;

- індивідуальний тестовий профіль випробуваного, який свідчить про пріоритетне оволодінні поняттями і логічними операціями на матеріалі

основних циклів навчальних дисциплін (суспільно-гуманітарного, фізико-математичного, природничо-наукового);

- дані про переважання вербального або образного мислення.

Таким чином, на основі тестування можна прогнозувати успішність подальшого навчання випускників в навчальних закладах різного профілю.

Поряд з особливостями розумового розвитку тест дозволяє отримати характеристику швидкості протікання розумового процесу (субтест

«Лабільність»), що є свідченням наявності у випробуваного певної виразності проявів властивостей нервової системи

(Лабільності-інертності). Нижче наводяться приклади субтестів, що входять в тест Астурія.

Поінформованість. Від випробуваного потрібно правильно доповнити пропозицію з п`яти наведених слів.

Протилежним до слова «негативний» буде слово ...

а) неудачний- б) спорний- в) важний- г) случайний- д) позитивний.

Подвійні аналогії. Випробуваному необхідно визначити логічні відносини, що існують між двома поняттями, за умови, що в обох парах по

одному поняттю пропущено. Необхідно підібрати пропущені поняття таким чином, щоб між першим словом завдання і першим словом однією з

даних на вибір пар було таке ж співвідношення, як між другим словом завдання і другим словом цієї ж пари.

Стіл: х = чашка: у

1) меблі - кавник;

2) обідній - посуд;

3) меблі - посуд;

4) круглий - ложка;

5) стілець - пити.

Правильною відповіддю буде «меблі - посуд».

Лабільність. У субтесте потрібно в дуже короткий період часу швидко і без помилок виконати ряд простих вказівок.

«Напишіть першу літеру свого імені і останню букву назви поточного місяця».

Класифікація. Даються шість слів. Серед них потрібно знайти два, тільки два, які можна об`єднати по якомусь спільною ознакою.

а) кішка-б) попугай- в) дог- г) жук д) спаніель- е) ящірка.

Шукані слова будуть «дог» і «спанієль», оскільки їх можна об`єднати за спільною ознакою: і те, і інше слово позначає породу собак.

Узагальнення. Випробуваному пропонуються два слова. Потрібно визначити, що між ними спільного (знайти найбільш істотні ознаки для обох слів) і

записати це поняття в бланк для відповідей.

Дощ - град. Правильною відповіддю буде слово «опади».

Логічні схеми. Випробуваному пропонується розташувати в логічну схему від загального до конкретного кілька понять. Тобто потрібно побудувати

«Дерево» логічних відносин, позначивши місце кожного поняття відповідною буквою, а відносини між ними - стрілкою.

а) такса- б) тварина- в) карликовий пудель- г) собака-д) жесткошерстная такса- е) пудель.

Числові ряди. Пропонуються числові ряди, розташовані за певним правилом. Необхідно визначити два числа, які були б

продовженням відповідного ряду.

24681012?

У цьому ряду кожне наступне число на 2 більше попереднього. Тому такі числа будуть 14 і 16.

Геометричні фігури. Цей субтест діагностує особливості просторового мислення випробуваних і включає різноманітні завдання на

розуміння креслень, визначення геометричних фігур по розгортки і ін.

Проведення тесту займає близько 1,5 години. Тест перевірений на надійність і валідність.

Апробація тесту на вибірках абітурієнтів трьох вищих навчальних закладів підтвердила його придатність для відбору студентів на різні факультети.

Тестування було проведено з абітурієнтами фізико-математичного факультету педагогічного інституту, лікувального факультету медичного

інституту і гуманітарного коледжу. Виявилося, що перші найкраще виконували завдання фізико-математичного циклу тесту, другі - завдання

природничо-наукового циклу і останні - завдання суспільно-гуманітарного циклу. При цьому коефіцієнт кореляції, що відображає ступінь зв`язку між

результатами тестування по тесту в цілому і величинами прохідних балів, дорівнював 0,70 при рівні значимості 0,01. Все це підтверджує

правомірність використання Астурія для відбору студентів на різні факультети вищих навчальних закладів.

В рамках концепції соціально-психологічного нормативу був також сконструйований Тест розумового розвитку молодших школярів (ТУРМШ) (автори Є.

М. Борисова, В. П. Арсланьян), відмінна риса якого полягає в тому, що з його допомогою можна оцінити рівні розвитку як наочного, так і

вербального мислення. При цьому в обох видах мислення вимірюються одні і ті ж логічні операції: аналогії, класифікації, узагальнення.

Тест призначений для учнів II-IV класів. Він складається з двох блоків.

Перший блок (вербальний) включає субтести, спрямовані на виявлення особливостей словесно-логічного понятійного мислення (розроблені два

варіанти: А і Б). Завдання складаються з вербального і числового матеріалів. У блок входять такі субтести: «Поінформованість», «Класифікація»,

«Аналогії», «Узагальнення» і два математичних субтеста.

Другий блок складається з субтестів, спрямованих на виявлення особливостей невербального мислення, так як розвиток в даний

освітньо-вікової період характеризується переходом від наочно-образного до словесно-логічного, рассуждающему мислення. завдання

підібрані таким же чином, як і в першому блоці, але складаються з карток із зображеннями предметів, тварин, рослин, геометричних фігур, явищ

природи і т. д. В цей блок входять такі субтести: «Класифікація», «Аналогії», «Узагальнення», «Послідовні картинки», «Геометричні

аналогії ».

Надійність тесту визначалася повторним тестуванням через 3 місяці. Коефіцієнти рангової кореляції розташовуються в межах від 0,5 до 0,8 - для

вербального блоку і від 0,52 до 0,84 - для невербального.

Визначався ще один вид надійності - гомогенність, т. Е. Обчислювалися коефіцієнти попарной кореляції завдань, які склали від 0,88 до 0,92 -

для вербального блоку і від 0,79 до 0,87 - для невербального.

Теоретична валідність (яка визначалася зіставленням успішності по даному тесту з груповим інтелектуальним тестом ГИТ) виявилася

дорівнює 0,75, а практична (визначається зіставленням результатів тесту зі шкільної успішністю) - 0,53 (для невербального тесту) і від 0,5 до 0,69 -

для вербального.

Ще один Тест розумового розвитку підлітків (ТУРП), призначений для діагностики учнів III-V класів, розроблений Л. І. Тепловий. оскільки

зміст навчальної діяльності молодшого підлітка становлять не тільки поняття, а й образи, уявлення, в тест були введені і завдання

невербального характеру. Побудовані на математичному змісті, вони включали образи геометричних тіл, математичні символи і схеми. В

завданнях, що використовують зміст російської мови, включені схеми слів, пропозицій, словосполучень.

ТУРП складається з 102 завдань, які розподілені по шести субтестам: 1) «Поінформованість» - 2) «Класифікація» - 3) «Аналогії» - 4) «Пропозиції» - 5)

«Продовж ряд» - 6) «Узагальнення». У субтестах «Класифікації», «Аналогії», «Узагальнення» представлені поняття трьох предметних областей - російського

мови та літератури, природознавства і математики. Завдання субтеста «Пропозиції» представляють область знань «російська мова та література», а завдання

субтеста «Продовж ряд» - «математика».

Тест є груповим, має дві паралельні форми, а чистий час виконання завдань - 27 хв. Коефіцієнти відповідності паралельних форм

для різних вікових груп від 0,84 до 0,87- коефіцієнти гомогенності 0,99. Ретестовой надійність (інтервал між першим і повторним тестуванням

дорівнює 6 місяців) 0,93 (форма А) і 0,96 (форма Б).

Коефіцієнти валідності в порівнянні з Груповим інтелектуальним тестом Дж. Вани для різних форм і вікових груп знаходяться в інтервалі від 0,68

до 0,90. Коефіцієнти кореляції зі шкільною успішністю 0,61 (III класи) і 0,59 (V класи).

Таким чином, всі описані вітчизняні тести розумового розвитку мають хороші психометричні характеристики, що дозволяє вважати їх

об`єктивними інструментами психодіагностики, корисними в роботі шкільного психолога.