Тести розумового розвитку

глава 2

Школьнийтест розумового розвитку (версія 2.0) - ШТУР-2 - призначений для учнів VII-X класів (у віці від 12 до 16 років). Авторами тесту є наукові співробітники Психологічного інституту РАО К. М. Гуревич, М. К. Акімова, Е. М. Борисова, В. Г. Зар-ХНН, В. Т. Козлова, Г. П. Логінова, А. М. Раєвський [62].

При розробці цієї методики використовувався принцип нормативної діагностики, т. е. діагностики, орієнтованої нема на статистичну норму, а на соціально-психологічний норматив.

Зміст тесту включає 8 субтестів: «Поінформованість» (2 субтеста), «Аналогії», «Класифікації», «Узагальнення», «Числові ряди», «Просторові уявлення» (2 субтеста).

Субтести на загальну обізнаність включають в себе поняття науково-культурного і суспільно-політичного характеру, а субтести «Аналогії», «Класифікації», «Узагальнення» - основні поняття з шкільного курсу фізики, математики, літератури, російської мови, історії, географії та біології . Завдання на просторове мислення побудовані на матеріалі геометрії і креслення.

Наведемо приклади завдань ШТУР-2.

1. «Поінформованість». Спрямований на виявлення інформованості учнів, яка визначається позашкільними впливами. Від випробуваного потрібно правильно доповнити пропозицію, вибравши один відповідь з п`яти запропонованих варіантів.

Початкові букви імені та по батькові називаються:

а) вензель- б) ініціали- в) автограф- г) індекс- д) анаграма.

• «Поінформованість». Потрібно підібрати до даному слову синонім з чотирьох варіантів.

Аргумент - а) довод- б) согласіе- в) спор- г) фраза.

• «Аналогії». Виявляються комбінаторні навички, вміння мислити за аналогією. Випробуваний повинен визначити характер логіко-функціонального зв`язку між парою понять, а потім до третього слова підібрати таке, щоб логіко-функціональний відношення між ними було аналогічним використаному в парі.

Числівник: кількість = дієслово:?

а) ідті- б) дія-в) прічастіе- г) частина мови-д) відмінювати.

• «Класифікації». Визначаються навички абстрагування, оперування вербальними поняттями. З п`яти слів випробуваному слід знайти одне, яке не підходить до решти:

а) паралель- б) карта-в) мерідіан- г) екватор- д) полюс.

• «Узагальнення». Оцінюються вміння виносити судження, узагальнювати. Випробуваному потрібно для кожної пари слів підібрати узагальнюючі слова, визначивши, що між ними спільного.

Серце - артерія ______________________

• «Числові ряди». Виявляються вміння знаходити логічні закономірності побудови математичної інформації. Для кожного ряду чисел потрібно знайти наступний член ряду, зрозумівши правило його побудови:

2 35689 ...?

• «Просторові уявлення». Досліджується просторова уява, комбінаторні уміння. Від випробуваного потрібно визначити, з якого поєднання частин можна зібрати задану геометричну фігуру.
• «Просторові уявлення». Досліджується той же, що і в суб-тестс 7. Потрібно визначити, яку об`ємну фігуру з чотирьох запропонованих можна зробити з розгортки.

Тест ШТУР-2 є груповим. Час, що відводить на виконання кожного субтеста, обмежена, однак тест не є швидкісним, так як часу цілком достатньо для того, щоб були виконані всі завдання, якщо учень володіє необхідними знаннями і володіє діагностуються розумовими діями і операціями. Тест складається з двох паралельних форм (А і Б).

Психометричні характеристики тесту такі:

• еквівалентність паралельних форм у загальному балі 0,83;
• гомогенність 0,96-0,98;
• ретестовой надійність у загальному балі форми А = 0,93, форми Б = 0,90.

Коефіцієнти валідності при зіставленні з результатами тесту Амтхауера 0,75, при зіставленні зі шкільної успішністю 0,57 (форма А) і 0,54 (форма Б). Рівень значущості наведених коефіцієнтів р lt; 0,001.

Керівництво по проведенню тестування

Для правильного проведення тестування необхідно строго дотримуватися інструкції, контролювати час виконання субтестів (за допомогою секундоміра), не допомагати випробуваним при виконанні завдань.

При груповому тестуванні повинні брати участь два фахівця. Один з них зачитує інструкції і стежить за часом тестування, інший спостерігає за учнями, попереджаючи порушення ними інструкцій.

Перед проведенням тестування психолог пояснює його мета і створює у випробовуваних відповідний настрій. Для цього він звертається до учнів з такими словами:

«Зараз вам будуть запропоновані завдання, які призначені для того, щоб виявити ваші вміння міркувати, порівнювати предмети і явища навколишнього світу, знаходити в них спільне та відмінне. Ці завдання відрізняються від того, що вам доводиться виконувати на уроках.

Для виконання завдань вам знадобляться ручка і бланки, які ми вам роздамо.

Ви будете виконувати різні набори завдань. Перед пред`явленням кожного набору завдань дається опис цього типу завдань і на прикладах пояснюється спосіб їх вирішення.

Всі завдання слід вирішувати строго по порядку. Чи не затримуйтеся занадто довго на одному завданні. Намагайтеся працювати швидко і без помилок!

На виконання кожного набору завдань відводиться обмежений час. Починати і закінчувати роботу треба буде але нашій команді ».

Час виконання субтестів:

обізнаність (1) - 8 мін.- обізнаність (2) - 4 мін.- аналогії - 10 мін.- класифікації - 7 мін.- узагальнення - 8 мін.- числові ряди - 7 хв .;

просторові уявлення (1) - 5 мін.- просторові уявлення (2) - 5 хв.

Після прочитання вступної інструкції психолог роздає тестові зошити та бланки для відповідей і просить заповнити в бланках для відповідей графи, в які вносяться такі відомості: прізвище та ім`я учня, дата проведення експерименту, клас, номер школи, де він вчиться. Крім того, учень відзначає, яку форму тесту (А чи Б) він виконує. Проконтролювавши правильність заповнення цих граф, психолог пропонує учням відкласти в сторону ручки і уважно його вислухати. Потім він зачитує інструкцію і розбирає приклади першого субтеста.

Далі він питає, чи все зрозуміло і чи є питання. Щоб умови тестування були завжди однаковими, при відповідях на питання психолога слід просто знову зачитати відповідну місце з тексту інструкції. Після цього дається вказівка перегорнути сторінку і починати виконувати завдання. При цьому психолог непомітно включає секундомір (щоб не фіксувати на цьому уваги випробовуваних і не створювати у них почуття напруженості).

Після закінчення часу, відведеного на виконання першого субтеста, психолог рішуче перериває роботу випробовуваних словом «Стоп», пропонуючи їм покласти ручки, і починає читати інструкцію до наступного субтесту. В ході проведення тестування необхідно контролювати, чи правильно випробовувані перевертають сторінки тестового зошита і виконують інші вимоги психолога.

Обробка результатів тестування

Показники тесту піддаються кількісно-якісного обробці, при цьому можливий як індивідуальний, так і груповий аналіз отриманих даних. Розглянемо спочатку схему кількісно-якісного аналізу індивідуальних результатів тестування.

1. Обробка результатів починається з підрахунку кількості правильних відповідей по кожному субтесту (за винятком субтеста «Узагальнення»). Наприклад, якщо випробовуваний в субтесте 1 правильно вирішив 15 завдань, то його бал за цим субтесту буде дорівнює 15.

Результати субтеста «Узагальнення» оцінюються в залежності від якості узагальнення балами - 2, 1, 0. Для обробки слід використовувати спеціальні таблиці примирних відповідей, які входять в комплект з тестовими зошитами. Відповіді, які оцінюються двома балами, наведені в таблицях досить повно. Тільки наведені відповіді, а також їх синонімічні заміни, можна оцінити двома балами. Важливо пам`ятати, що два бали отримують тільки такі відповіді, в яких узагальнення понять проводиться за родовою ознакою із зазначенням його видового відмінності (повне узагальнення).

alt = "Індивідуальна структура розумового розвитку учініка" height = "286" width = "572" / gt;

схильностей до даної галузі знань, так і результатом попередньої підготовки учня, отриманої поза школою. Можливі й інші причини. Що реально за цим стоїть - може показати додаткова інформація про учня.

Для аналізу предметних переваг необхідно мати відомості про те, до якого навчального циклу відноситься кожне завдання субтестів «Аналогії», «Класифікації» і «Узагальнення». Такі дані для кожного субтеста зведені в спеціальну таблицю і додаються до тестових зошитів.

Тепер для того, щоб виявити успішність виконання завдань суспільно-гуманітарного циклу, необхідно підрахувати число правильних відповідей на відповідні завдання в субтестах «Аналогії», «Класифікації», «Узагальнення». Далі, підсумувавши ці показники, знайти відсоток їх виконання до загальної кількості завдань цього циклу (максимальний бал для форм А і Б дорівнює 33). Потім також за трьома субтестам ( «Аналогії», «Класифікації», «Узагальнення») провести аналогічний підрахунок відсотків виконання завдань природно-наукового (максимальний бал для форм АиБ - 31) і фізико-математичного циклів (максимальний бал для форм А і Б - 19). Окремо підраховуєте відсоток виконання завдань на просторові уявлення (об`єднаний показник по двом субтестам) - в цьому випадку максимальний бал для форм А і Б дорівнює 10.

Незважаючи на те що в субтестах «Поінформованість» і «Числові закономірності» в основному використовуються знання і вміння, отримані поза шкільної практики, можна порекомендувати включати завдання цих субтестів в певні цикли: «Поінформованість» - в суспільно-гуманітарний, «Числові закономірності» - в фізико-математичний. Можна припустити, що схильність до суспільно-гуманітарних дисциплін повинна виявляти себе не тільки в знаннях понять з цього навчального циклу і в умінні ними оперувати, але і в потреби витягувати інформацію з інших (позашкільних) джерел (книг, журналів, газет, радіо, телебачення і т.д.). А це, в свою чергу, формує широкий кругозір, високий рівень загальної обізнаності. Аналогічним чином схильність до фізико-математичного циклу повинна виявляти себе в умінні оперувати як поняттями з цього циклу, так і кількісними відносинами (як, наприклад, в субтесте «Числові закономірності»). Тому доцільно бали, отримані за двома субтестам на «Поінформованість», підсумовувати з балами виконання завдань суспільно-гуманітарного циклу (в цьому випадку максимальний бал для форм А і Б дорівнюватиме 73), а бали, отримані за субтесту «Числові закономірності», - з балами фізико-математичного циклу (максимальний бал для форм АиБ буде вже дорівнює 34).

Необхідно підкреслити, що об`єднувати результати субтестів «Поінформованість» з результатами виконання завдань суспільно-гуманітарного циклу, а результати виконання завдань фізико-математичного циклу з показником «Числових закономірностей» можна тільки тоді, коли в першому випадку немає різких відмінностей по виконанню субтестів «Поінформованість» , з одного боку, і субтестів «Аналогії», «Класифікації» і «Узагальнення», з іншого, а в другому випадку - між субтестів, побудованими на вербальному матеріалі, і субтестом, побудованих м на числовому.

7. Запропонована схема обробки результатів тестування може бути доповнена більш скрупульозним якісним аналізом, в якому дається психологічна інтерпретація виконаних і невиконаних (помилково виконаних) завдань.

Так, якісний аналіз результатів виконання субтестів може дати додатковий матеріал такого змісту:

а) в субтестах на поінформованість - чи є відмінності за рівнем обізнаності в поняттях, що відносяться до різних інформаційних сфер (суспільно-політичної та науково-культурної);

б) в субтесте «Аналогії» - які типи логічних зв`язків (вид-род, частина-ціле, причина-наслідок, порядок проходження, рядоположнимі, протилежності, функціональні відносини) найбільш і найменш відпрацьовані;

в) в субтесте «Класифікації» - виконання яких завдань (що складаються тільки з конкретних понять, тільки з абстрактних понять або зі змішаних понять) викликає найбільші або найменші труднощі;

г) в субтесте «Узагальнення» - які поняття (абстрактні або конкретні) викликають найбільші і найменші затрудненія- за якими ознаками (видовим, родовим) проводиться узагальнення.

Якісний аналіз субтестів, що дозволяє отримати інформацію про недоліки розумового розвитку підлітка, необхідно проводити в тих випадках, коли, на думку психолога, учень потребує спеціальних корекційних заняттях. Це дає можливість вибрати таку тактику проведення корекційної роботи, яка найбільшою мірою буде враховувати індивідуальні особливості розумового розвитку школяра і тому дасть найкращий результат.

Тепер розглянемо способи кількісно-якісного аналізу групових результатів тестування.

1. При оцінці групових даних або порівнянні груп випробовуваних (класів) між собою по тесту в цілому або по кожному субтесту можуть використовуватися значення середнього арифметичного, медіани і моди (з урахуванням індивідуальних варіацій щодо центральної тенденції). Ці показники можуть бути представлені як у вигляді сирих балів, так і у вигляді відсотків виконання. Однак при груповому аналізі важливо оцінити результати тестування з точки зору їх близькості до соціально-психологічного нормативу. Для цього є розроблена схема представлення результатів, що полягає в наступному.

Вся протестована група учнів розбивається за результатами на 5 підгруп:

1. - я підгрупа - найбільш успішні (10%);
2. - я підгрупа - близькі до успішних (20%);
3. - я підгрупа - середні по успішності (40%);
4. - я підгрупа - мало успішні (20%);
5. - я підгрупа - найменш успішні (10%).

Для кожної з підгруп підраховується середній відсоток правильно виконаних завдань. Будується система координат, де по осі абсцис розташовуються номери підгруп, по осі ординат - відсоток виконаних завдань. Після нанесення відповідних точок викреслюється графік, що відображає наближення кожної з підгруп до соціально-психологічного нормативу, умовно розглядається як 100% -ве виконання тесту.

Приклад. Тестування проведено на групі в 100 чоловік. На підставі отриманих за тестом балів виділяємо першу підгрупу - 10 осіб, які отримали найбільші бали. Припустимо, що середній відсоток виконання тесту в цій підгрупі виявився дорівнює 85%. Друга підгрупа (20 осіб) в середньому виконала завдання на 67% - третя підгрупа (40 осіб) - на 43% - четверта підгрупа (20 осіб) - на 27% - п`ята підгрупа (10 осіб) - на 11%.

Знаходимо в системі координат відповідні точки:

А - з параметрами 1 і 85 Б - з параметрами 2 і 67- В - з параметрами 3 і 43- Г - з параметрами 4 і 27- Д - з параметрами 5 і 11. По точках будуємо графік (див. Рис. 5 ).

Графіки можуть мати різний кут нахилу щодо осі абсцис, і залежати це буде від того, який існує розрив між результатами тестування 1-й і 5-й підгруп. Там, де розрив за рівнем розумового розвитку всередині однієї освітньо-вікової групи досить великий, необхідно звернути на це особливу увагу.

Якщо провести подібну обробку по окремим субтестам, то можна, наприклад, виявити, в яких з них група ближче до нормативу, а в яких далі-в яких відмінності між 1-й і 5-й підгрупами незначні, а в яких є суттєвими. Іншими словами, можна з`ясувати, які розумові дії і навички у представників однієї і тієї ж освітньо-вікової групи сформовані приблизно однаково (добре чи погано), а які - йдеться не про малі. Надалі слід проаналізувати, в чому причини виявлених особливостей.

• Груповий якісний аналіз проводиться за тією ж схемою, що і індивідуальний:

а) на підставі результатів виконання кожного субтеста і порівняння їх між собою можна зробити висновок, яка зі сторін розумового розвитку (обізнаність в деяких загальних поняттях або сформованість операціонально сторони мислення, або просторове мислення) представлена у даної групи краще,
а яка гірше-якими розумовими діями група володіє краще, а якими гірше;

б) по кожному субтесту можна встановити, яка з областей змісту тесту засвоєна групою краще, а яка гірше-виявивши перед-предметні переваги цілого класу, можна зробити попередні висновки про ефективність роботи різних учителів-предметників (наскільки кожен з них зумів зацікавити учнів своєю дисципліною , наскільки викладання того чи іншого предмета робить позитивний вплив на формування мислення учнів та ін.);

в) який характер типових помилок в кожному з субтестів.

4. Групові показники так само, як і індивідуальні, можуть аналізуватися з точки зору виконання конкретних завдань. Наприклад, в субтестах на обізнаність можна виявити, про що в середньому по групі учні краще поінформовані - про поняттях суспільно-політичного характеру або науково-культурного. У субтесте «Аналогії» - які в середньому по групі логіко-функціональні відносини (вид-род, причина-наслідок і т. Д.) Відпрацьовані краще, а які гірше (що типово для даної групи).

За розглянутій схемі кількісно-якісного аналізу групових показників можна порівнювати між собою різні вибірки: паралельні класи однієї або різних шкіл-класи шкіл, що відрізняються системою навчання-мають регіональні відмінності і т. П. Крім того, можна простежити динаміку розумового розвитку всередині однієї групи, проводячи тестування двічі, наприклад на початку навчального року і в кінці-до введення нової програми і після її проходження та т. п.

Отже, кількісно-якісний аналіз результатів ШТУР-2 дає можливість з різних сторін оцінити розумовий розвиток як окремого учня, так і групи учнів. На підставі помічених недоліків в розумовому розвитку можна намітити детальну схему корекційно-психологічної роботи по їх усуненню.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!