Діагностика ситуативної та особистісної тривожності

Назва: Діагностика ситуативної та особистісної тривожності Спілбергера - Ханіна
В архіві: комп`ютерний варіант методики "Опитувальник ситуативної та особистісної тривожності"В форматі exe.
формат: exe (rar архів)
Розмір: 202 Кб
Совместіміость: WINDOWS XP - 7

У психодіагностику розроблено чимало методів оцінки рівня тривожності. Ці методи застосовуються, головним чином в консультативної та клінічній практиці, при роботі з дітьми.

тривога - емоційний стан, почуття сильного хвилювання, занепокоєння, нерідко без будь-якого зовнішнього приводу. Стан тривоги часто виникає і в нормі. Про патологічної тривозі можна говорити, тоді, коли вона дезорганізує всю життєдіяльність людини.

тривожність- схильність індивіда до переживання тривоги, що характеризується низьким порогом виникнення реакції тривоги. Розрізняють ситуативну тривожність (пов`язану з конкретною зовнішньою ситуацією) і особистісну тривожність (яка є стабільним властивістю особистості).

Методика Ч.Д.Спілбергера це єдина методика яка дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як особистісне властивість (рівень особистісної тривожності), і як стан (рівень ситуативної тривожності).

методики Ч.Спілберга

тест "Діагностика ситуативної та особистісної тривожності"Представлений у вигляді опитувальника з 40 питань. Тест є надійним джерелом інформації про самооцінку людиною рівня своєї тривожності в даний момент (реактивна тривожність) і особистісної тривожності (як стійкої характеристики людини). Тест розроблений Ч.Д. Спілбергера і адаптований Ю.Л. Ханін.

особистісна тривожність характеризує стійку схильність сприймати велике коло ситуацій як загрозливих, реагувати на такі ситуації станом тривоги.
реактивна тривожність характеризується напругою, занепокоєнням, нервозністю.

Дуже висока реактивна тривожність викликає порушення уваги, іноді порушення тонкої координації.
Дуже висока особистісна тривожність прямо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними зривами і психосоматичними захворюваннями. Але тривожність спочатку не є негативною рисою. Певний рівень тривожності - природна і обов`язкова особливість активної особистості.
При цьому існує оптимальний індивідуальний рівень «корисної тривоги».

Шкала самооцінки складається з 2 частин, роздільно оцінюють реактивну (РТ, висловлювання № 1-20) і особистісну (ЛТ, вислови № 21-40) тривожність.

Шкала ситуативної тривожності складається з 20 суджень (10 з них характеризують наявність емоцій, напруженості, занепокоєння, заклопотаність, а 10 - відсутність тривожності). Результати підраховуються по ключу.

Обробка і інтерпретація результатів:

до 30 - низька тривожність-
31-45 - помірна тривожність-
46 і більше - висока тривожність.

У методиці є нормативи, які вказують на високий рівень тривожності, середній і низький. реактивна тривожність характеризується напругою, занепокоєнням, нервозністю. Дуже висока реактивна тривожність викликає порушення уваги, іноді порушення тонкої координації.

Значні відхилення від рівня помірної тривожності вимагають особливої уваги. Висока тривожність передбачає схильність до прояву тривоги в ситуаціях оцінки його компетентності. В цьому випадку слід знизити суб`єктивну значимість ситуації і завдань і перенести акцент на осмислення діяльності та формування почуття впевненості в успіху.

Низька тривожність, навпаки, вимагає підвищення уваги до мотивів діяльності та підвищення почуття відповідальності. Іноді дуже низька тривожність у показниках тесту є результатом активного витіснення особистістю високої тривоги з метою показати себе в «кращому світлі».

Також розроблена шкала для оцінки особистісної тривожності (Як стійкої характеристики людини), яка також складається з 20 висловлювань. Випробуваний повинен оцінити, як він себе зазвичай відчуває. Тут пропонуються, наприклад, твердження:
«Я відчуваю задоволення»,
«Я дуже швидко втомлююся»,
«Я цілком щасливий» і ін.

особистісна тривожність характеризує стійку схильність сприймати велике коло ситуацій як загрозливі, реагувати на такі ситуації станом тривоги. Дуже висока особистісна тривожність прямо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними зривами і з психосоматичними захворюваннями.

Але тривожність не є спочатку негативною рисою. Певний рівень тривожності - природна і обов`язкова особливість активної особистості. При цьому існує оптимальний індивідуальний рівень «корисної тривоги».

Шкали ситуативної та особистісної тривожності можна використовувати в консультативній практиці, при оцінці результатів корекції емоційних станів, оцінці динаміки емоційних станів у працівників і т.д.

Методика діагностики ситуативної та особистісної тривожності Спілбергера - Ханнінен в комплексі з іншими програмами необхідна в практичній роботі психолога, профконсультанта, кадровому фахівця для оцінки особистісної та ситуативної тривожності.

ЗАВАНТАЖИТИ

Увага! Використання психодіагностичних методик нефахівцями може привести до недостовірних результатів і нанести прямий або непрямий збиток випробуваному.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!