Чи дійсно ви слухаєте?

На своїх семінарах з ефективного спілкування, після того як ми розглядаємо основні види слухання (пасивне, вибіркове, уважне, активне), ми виконуємо наступну вправу.

Я поділяю всіх учасників на пари для проведення двох раундів розмови. Кожен коммуникант в одному раунді виступає адресантом, в іншому - реципієнтом і повинен вести себе як активний слухач. Розмова триває кілька хвилин і проходить в жвавій манері, оскільки обидва учасники прагнуть внести свій вклад в спілкування.

В кінці кожної розмови учасник, який виступав в ролі слухача, повинен в одному реченні письмово викласти суть повідомлення мовця (як факти, так і емоції). Більшість слухачів, виконавши завдання, впевнені, що їм майже повністю вдалося з`ясувати головну ідею повідомлення.

Потім настає найвідповідальніший момент. Після закінчення бесід я прошу порівняти записи, зроблені слухачами, з тим, що дійсно хотів сказати мовець. У більшості випадків формулювання не збігаються! Виявляється, лише деякі учасники насправді були активними слухачами. Активні слухачі не просто ведуть жваву бесіду, по і концентруються на вихідному повідомленні і кілька разів перепитують, щоб упевнитися, що правильно розуміють, тобто виявляють вербальну реакцію.

Ключ до досягнення успіху - вербальна реакція під час розмови. Через те що нас не вчать ефективно слухати, ми рідко використовуємо се і тому не завжди повністю засвоюємо все, що нам говорять.