Конфлікти між учителями і учнями

Конфлікти між учителями і учнями.

Процес навчання і виховання, як і будь-який розвиток, неможливий без суперечностей і конфліктів. Конфронтація з дітьми, умови життя яких сьогодні не можна назвати сприятливими, - явище звичайне. На думку М. Рибакової, конфлікти між учителем і учнем можна класифікувати так:

1. дії, пов`язані з успішністю учня, виконанням ним позанавчальних завдань;
2. поведінка (вчинки) вчителя як реакція на порушення учнем правил поведінки в школі та поза нею;
3. відносини, що виникають у сфері емоційно-особистісних відносин учнів і вчителів.

Конфлікти діяльності.

Виникають між учителем і учнем і проявляються у відмові учня виконати навчальне завдання або поганому його виконанні. Це може відбуватися з різних причин: стомлення, труднощі в засвоєнні навчального матеріалу, а іноді невдале зауваження вчителя замість конкретної допомоги учневі. Подібні конфлікти часто відбуваються з учнями, котрі відчувають труднощі в засвоєнні матеріалу, а також тоді, коли вчитель викладає в класі нетривалий час і стосунки між ним і учнями обмежуються навчальною роботою. Таких конфліктів менше на уроках класних керівників і в початкових до класах, коли спілкування на уроці визначається характером відносин, що склалися з учнями в іншій обстановці. Останнім часом спостерігається збільшення шкільних конфліктів через те, що вчитель часто висуває підвищені вимоги до учнів, а позначки використовує як засіб покарання для тих, хто порушує дисципліну. Ці ситуації нерідко стають причиною відходу зі школи здатних, самостійних учнів, а у інших знижується інтерес до пізнання взагалі.

Конфлікти вчинків.

Педагогічна ситуація може призвести до конфлікту в тому випадку, якщо вчитель помилився при аналізі вчинку учня, не з`ясував його мотиви, або зробив необґрунтований висновок. Адже один і той же вчинок може бути продиктований різними мотивами. Учитель намагається коректувати поведінку учнів, крій оцінюючи їх вчинки при недостатній інформації про причини, що їх викликали. Іноді він лише здогадується про мотиви вчинків, не вникає в стосунки між дітьми

• в таких випадках можливі помилки при оцінці поведінки. Як наслідок
• цілком виправдане незгоду учнів з таким становищем.

Конфлікти відносин часто виникають в результаті невмілого дозволу педагогом проблемних ситуацій і мають, як правило, затяжний характер. Ці конфлікти набувають особистісну забарвлення, породжують тривалу неприязнь учня до вчителя, надовго порушують їх взаємодія.

Причини і складові педагогічних конфліктів:

1. недостатня відповідальність вчителя за педагогічно правильне вирішення проблемних ситуацій, адже школа - модель суспільства, де учні засвоюють норми відносин між людьми;
2. учасники конфліктів мають різний соціальний статус (учитель - учень), чим і визначається їхня поведінка в конфлікті;
3. відмінність в життєвому досвіді учасників обумовлює і різну ступінь відповідальності за помилки при вирішенні конфліктів;
4. різне розуміння подій та їх причин (конфлікт «очима вчителя» і «очима учня» бачиться по-різному), тому вчителю не завжди вдається зрозуміти переживання дитини, а учневі - впоратися з емоціями;
5. присутність інших учнів робить їх зі спостерігачів учасниками, а конфлікт набуває виховний сенс і для них- про це завжди доводиться пам`ятати вчителю;
6. професійна позиція вчителя в конфлікті зобов`язує його взяти на себе ініціативу в його розв`язанні, оскільки пріоритетними завжди залишаються інтереси учня як особистості, що формується;
7. помилка вчителя при розв`язанні конфлікту породжує нові проблеми і конфлікти, в які включаються інші учні;
8. конфлікт в педагогічній діяльності легше попередити, ніж дозволити (А.І. Шипілов)

Сучасна ситуація в країні, тяжке становище школи, недостатня підготовка вчителів, особливо молодих, до конструктивного вирішення конфліктів з учнями призводять до значних деструктивних наслідків. За даними психологічних досліджень за 1996 р, 35-40% дитячих неврозів носять дідактогеніі характер. Дослідження також показують, що в міжособистісному конфлікті вчителя і учня велика частка негативних наслідків (83%) у порівнянні з позитивним впливом (С. Хапаева).

Важливо, щоб учитель умів правильно визначити свою позицію в конфлікті, і якщо на його стороні виступає колектив класу, то йому легше знайти оптимальний вихід з ситуації, що склалася. Якщо ж клас починає розважатися разом з порушником дисципліни або займає двоїсту позицію, це може мати негативні наслідки (наприклад, конфлікти можуть стати хронічним явищем).

Для конструктивного виходу з конфлікту важливі взаємини педагога з батьками підлітка.

Часто спілкування вчителя з подорослішали учнями будується на тих же принципах, що і з учнями початкових класів. Такий тип відносин не відповідає віковим особливостям підлітка, перш за все його уявленню про себе - прагненню зайняти рівне положення по відношенню до дорослих. Благополучне вирішення конфлікту неможливо без психологічної готовності вчителя перейти до нового типу відносин з дорослішають дітьми. Ініціатором побудови таких відносин має бути дорослий.

Опитування школярів, проведений під керівництвом професора В.І. Журавльова, показав, що близько 80% учнів відчували ненависть до тих чи інших педагогам. В якості основних причин такого ставлення учні називають такі:

1. вчителі не люблять дітей - 70%;
2. негативні особисті якості вчителя - 56%;
3. несправедлива оцінка їх знань учителем - 28%;
4. учитель погано володіє своєю спеціальністю - 12%.

Нерідкі випадки, коли негативне ставлення учня до вчителя переноситься і на предмет, який він викладає. Так, 11% школярів кажуть, що ненавиділи окремі дисципліни, що вивчаються в школі. В основі конфліктних відносин між учнем і вчителем нерідко лежить негативна оцінка учням професійних або особистих якостей педагога. Чим вище школяр оцінює професіоналізм і особистість учителя, тим більше він для нього авторитетний, тим рідше між ними виникають конфлікти. Найчастіше хороший контакт з учнями вдається встановити вчителям молодших класів. Старші школярі, згадуючи навчання в початкових класах, так оцінювали своїх вчителів, які працювали безконфліктно:

1. перша вчителька була ідеальною;
2. вона зразок, учитель про який пам`ятаєш все життя;
3. ніяких недоліків, моя перша вчителька - ідеал;
4. виключно досвідчений педагог, майстер своєї справи;
5. за чотири роки змінилося сім учительок, всі були прекрасними людьми;
6. не можу сказати нічого негативного про вчительку початкових класів;
7. вчителька була нам як мама, її дуже любили;
8. конфліктів не було, авторитет вчительки був на-стільки високий, що кожне її слово було для нас законом;
9. конфліктів не було, наша вчителька була незаперечним авторитетом не тільки для учнів, а й їхніх батьків.

Підлітки (10-15 років), а тим більше юнаки та дівчата (16-18 років) підходять до оцінки своїх вчителів більш критично, ніж молодші школярі. Однак і зі старшокласниками підготовлений і вмілий вчитель завжди може встановити хороші відносини. В такому випадку конфлікти між учителем і учнями рідкісні або виключені зовсім. Оцінюючи вчителів-предметників, старшокласники частіше все-то висловлюють своє ставлення до них так (В.І. Журавльов).

1. Добре знає свій предмет, вміє його піднести, всебічно розвинена людина - 75%.
2. Застосовує нову методику викладання, індивідуальний підхід до кожного учня - 13%.
3. Добре організовує позакласну роботу - 7%.
4. Не має улюбленців - 1%.
5. Погано знає свій предмет, не володіє педагогічними навичками - 79%.
6. Чи виявляє грубість по відношенню до учнів - 31%.
7. Не любить свою професію, дітей - 9%.
8. Не може вести класне керівництво - 7%.
9. Ні злагодженості в педагогічному колективі, так як в основному вчителі - жінки - 16%.
10. Школі потрібно більше молодих вчителів, в тому числі чоловіків - 11%.
11. Недостатня підготовка вчителів у вузі - 6%.

Аналіз оцінок старшокласниками вчителів-предметників показує, що майже у половини з них сформувалося швидше негативне, ніж позитивне думка про педагогів. Якби такий стан справ було доведено в результаті більш масштабного дослідження, то можна було б зробити висновок про неблагополучному характер взаємин старшокласників та вчителів в школах. Наведені дані отримані на основі локального дослідження в школах Московської області і не можуть бути поширені на всю загальноосвітню школу. Проте, очевидно, що при такому стані справ в одному регіоні велика ймовірність виникнення конфліктів між учителями і учнями. Задовго до виникнення конфліктології як науки розумними людьми на основі життєвого досвіду було сформульовано правило: «Коли двоє людей конфліктують, неправий той з них, хто розумніший». Розумний повинен вміти захистити свої інтереси і інтереси справи без конфліктів. Виходячи з цього, в конфліктах учнів з учителями найчастіше не мають рації останні. Життєвий досвід учня, обсяг його знань, світогляд, навички спілкування з навколишнім світом набагато менше, ніж у вчителя. Педагог повинен навчитися залишатися вище конфлікту і вирішувати природні і неминучі проблеми у взаєминах з учнями без негативних емоцій (краще - з гумором).

Разом з тим було б абсолютно неправильно всю відповідальність за конфлікти між учнем і вчителем покладати на останнього.

По-перше, нинішні школярі помітно відрізняються від тих, хто навчався в школі в 1982 р Причому, нерідко не в кращу сторону. Двадцять років тому в кошмарному сні I неможливо було уявити, що в школі так загостритися ситуація з вживанням алкоголю, наркотиків, токсичних речовин. А нині це реальність.

По-друге, помітно погіршилася соціально-економічна обстановка в самій школі, що, в свою чергу, сприяє виникненню конфліктів між учнями та вчителями.

По-третє, очевидно знизилася якість професійної підготовки вчителя. В одній зі шкіл Новомиколаївського району Волгоградської області конфлікт учня з вчителькою російської мови виник навесні 2001 року через те, що педагог продемонструвала недостатнє знання правил граматики і, написавши слово з помилкою, наполягала на своїй правоті.

По-четверте, низький рівень життя провокує напруженість у взаєминах учнів і вчителів. Стрес у педагогів, що викликається тяготами життя, стрес у школярів, що є наслідком матеріальних проблем в їх сім`ях, викликає підвищену агресивність у тих і інших.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!