Конфлікти між учителями

Міжособистісні конфлікти у взаєминах учителів вивчені в меншій мірі в порівнянні з іншими видами конфліктів в шкільних колективах. Це пов`язано з тим, що конфлікти між вчителями набагато більш складні і різноманітні, ніж конфлікти за участю школярів.

Ми розглянемо не тільки конфлікти за участю рядових учителів, а й вчителів з директором або завучем школи, тобто конфлікти «по вертикалі». Це два різних види конфліктів, хоча відбуваються в одному і тому ж педагогічному колективі і часто пов`язані між собою, тому можуть піддаватися порівняльному аналізу.

Особливості конфліктів у взаєминах вчителів обумовлені різними факторами.

По-перше, самим змістом і характером педагогічної діяльності. Педагоги залежать від результатів праці один одного набагато менше, ніж робітники на конвеєрі або інженери, які проектують один верстат. Однак їх взаємозалежність набагато більше, ніж у учнів. Якщо вчитель математики працює погано, це помітно відбивається на якості уроків вчителя фізики. Якщо класний керівник не приділяє належної уваги дисципліні учнів, це впливає на професійну діяльність всіх вчителів, які працюють в даному класі.

По-друге, специфіка конфліктів між учителями пов`язана з тим, що педагогічний колектив переважно жіночий. Престижність вчительської праці і оплата його такі, що протягом кількох десятиліть існувала стійка тенденція «вимивання» чоловіків з цього найважливішого, державотворчого виду діяльності. За даними на 2001 рік, серед вчителів загальноосвітньої школи жінок було 82%. Серед директорів загальноосвітніх шкіл жінки становлять 59%.

В умовах переважної домінування жінок в педагогічних колективах шкіл на виникнення, розвиток і завершення конфліктів між учителями помітний вплив роблять особливості жіночої психології. Відомо, що жінки більш емоційні в оцінках і вчинках, ніж чоловіки. Вони більш чутливі до змін з боку колег, гостріше реагують на прорахунки і помилки оточуючих. Експериментально доведено, що конфлікти між жінками частіше носять особистісний характер, в той час як чоловіки зазвичай конфліктують через суперечності, що виникають в процесі спільної діяльності.

По-третє, фактором, що визначає особливості конфліктів у взаєминах учителів, є сучасний уклад життя на селі, існуюча соціально-економічна ситуація. Слід сказати, що цей фактор впливає і на особливості конфліктів у школярів. Однак, вчителі в набагато більшому ступені, ніж учні, схильні до соціально-економічному тиску навколишнього середовища. Учні багато в чому захищені від поневірянь і злигоднів опікою батьків. Крім того, в силу особливостей дитячої психіки, вони зазвичай в райдужному кольорі бачать майбутнє, швидко забувають минулі образи, легше переносять труднощі. У педагогів ж нестабільна обстановка на селі, безперервні, часто необґрунтовані і незрозумілі ре-форми, вал важко вирішуваних проблем викликають тривалий і стійкий стрес. Оцінка стійкої тривожності 586 педагогів, проведена за допомогою спеціального тесту, показала, що жоден з них не має низьку тривожністю. Нормальна тривожність виявлена у 13% педагогів, висока - у 87% (А.С. Гусєва та ін.). Очевидно, що при такому високому рівні особистісної тривожності педагоги часом неадекватно реагують на звичайні протиріччя інтересів між колегами, що найчастіше здатна породжувати конфлікти.

Аналіз реальних конфліктних ситуацій у взаєминах вчителів показує, що існує широкий спектр проблем, вирішити які педагогам не вдається без конфліктів.

Наведемо деякі приклади.

1. Всім старшокласникам було ніяково спостерігати, як завуч школи в їх присутності вилаяв вчительку. Вона не знала, як себе вести, ніяковіла і червоніла.
2. Вчителька ставилася зневажливо до колег. Треба сказати, що вона була досить сильним наочником і методистом. І в той же час дозволяла собі зверхньо говорити про вчителів при учнях.
3. Класна керівниця відверто розповідала старшокласникам про конфлікти, сварки та інші події в житті вчителів школи.
4. Взаємна неприязнь двох вчительок відбивалася на дочці однієї з них, якій регулярно ставилися занижені оцінки тієї вчителькою, з якої конфліктувала її мама.
5. Вчительки в присутності учнів сваряться в коридорі через те, що обидві хочуть проводити урок в навчальному кабінеті. Кажуть на підвищених тонах, активно жестикулюють.
6. Учитель нерідко обзиває школярів словами «хамье», «ідіотки в шкарпетках», що викликає обурення учнів та інших вчителів (вчитель фізики, наприклад, говорив, що у цього грубіяна і учні будуть «дубами»). У коридорі школи ці два вчителі прилюдно сварилися.
7. Директор школи в присутності старшокласників грубо розмовляв з вчителькою, яка була старша за нього за віком.
8. Зводячи особисті рахунки з колегами, вчитель розповідав на уроках про проблеми в педагогічному колективі, даючи негативну оцінку тим, з ким у нього були натягнуті відносини.
9. Факультатив з літератури в класі директор доручив одній вчительці, а викладання цього предмета - інший. Через неприязні до колеги вчителька на уроках літератури відкрито закликала учнів не відвідувати факультатив, заявляючи, що вона сама дає достатні знання.

Особливості конфліктів у взаєминах вчителів багато в чому обумовлені причинами, їх зухвалими. Об`єкт конфлікту природно впливає на характер виникнення, розвитку і завершення протистояння педагогів. Стаж роботи вчителя в школі також впливає на характер конфлікту. Залежність частоти виникнення конфлікту від його причин і стажу роботи в школі опонентів представлена в табл. 2.

Аналіз даних, представлених в таблиці, дозволяє зробити певні висновки.

По-перше, чим більше стаж роботи педагога, тим рідше він вступає в конфлікти з колегами і керівництвом школи. Це пов`язано з адаптацією вчителів до педагогічної діяльності і колективу. Досвідчений педагог розуміє деструктивні наслідки конфліктів, до того ж має навички неконфліктного вирішення проблем як з учителями, так і з завучем, директором.

По-друге, найчастіше причиною конфліктів у вчителів є незручне розклад уроків і значні витрати часу на справи, які не мають безпосереднього відношення до навчання і виховання школярів. Нерідко бувають конфлікти, пов`язані з навчальним навантаженням, або на грунті особистої неприязні.

По-третє, особливо важливо, як часто відбуваються конфлікти між педагогами, - це залежить від професійних і індивідуальних якостей вчителя. Так, конфлікти через розкладу уроків скорочуються в міру збільшення педагогічного стажу - від 3-х до 30 років в 1,4 рази. А конфлікти через збільшення навчального навантаження відбуваються рідше в 2 рази.
Усунення цих причин багато в чому залежить від директора і завуча школи.

Характер і особливості конфліктів у педагогів обумовлені тим, з ким із навколишніх стикаються інтереси або виникають протиріччя. Виявлено такі думки педагогів 1 про те, хто частіше є їхнім опонентом в конфлікті:

1. адміністрація - учитель - 35,5%;
2. адміністрація - обслуговуючий персонал - 7,5%;
3. конфлікт між вчителями-предметниками - 15%;
4. молоді вчителі - вчителі зі стажем - 7,5%;
5. учитель - учень - 24,8%;
6. учитель - батько - 14,3%.

Результати дослідження показують, що, на думку педагогів частіше все конфлікти у них трапляються з адміністрацією школи. Ці дані підтверджують результати, отримані автором при вивченні більше 1000 конфліктів у взаєминах держслужбовців. Зіткнення «по вертикалі», т. Е. Конфлікти між начальниками і підлеглими, зазвичай складають близько 78% від загальної кількості конфліктів в колективі. Найчастіше інтереси вчителів стикаються з інтересами директора і завуча. Це природно. Адже саме з директором і завучем вчитель зазвичай вирішує важливі для нього питання. Отже, саме до таких конфліктів має бути в першу чергу готовий педагог.

Відповідаючи на питання: «Що головне у вашій роботі?» Педагогів багато з 586 виділили і відносини з оточуючими

• матеріальне забезпечення - 54%;
• свобода, незалежність у професійній діяльності - 36%;
• повагу оточуючих - 31,5%;
• великий відпустку - 19,5%;
• добрі стосунки з адміністрацією, колегами, учнями, батьками - 65,3%;
• можливість саморозвитку, самореалізації - 22,5%.

Ці дані показують, що педагоги майже в 2 рази частіше називають головними хороші відносини з оточуючими і повагу з їхнього боку (в сумі 96,8%), ніж матеріальне забезпечення (54%). І це не дивно: здоровий соціально-психологічний клімат в шкільному колективі для педагога не менш важливий, ніж хороша зарплата. Вчителі негативно ставляться до конфліктів, по можливості прагнуть обходитися без них, оцінюють Конфлікт як деструктивна явище в житті школи. Це нормальна оцінка нормальних людей, які розуміють, що конфлікти частіше заважають справі, ніж допомагають. Яскраво виражене негативне ставлення до конфліктів, однак, не є перешкодою до міжособистісних зіткнень між вчителями.

Особливості конфліктів в колективах шкіл обумовлені причинами, що їх викликали. Без знання причин важко зрозуміти механізми розвитку і завершення конфліктів, а найголовніше - займатися їх профілактикою. Адже профілактика - це усунення умов і факторів, що викликають конфлікти, управління причинами, їх породжують.