Конфлікти в школі

Саме в загальноосвітній школі закладаються основи поведінки людини в майбутньому в перед- конфліктних і конфліктних ситуаціях.

Щоб займатися профілактикою конфліктів, необхідно мати хоча б загальне уявлення про те, як вони виникають, розвиваються і завершуються в шкільних колективах, які їхні особливості і причини.

Як і для будь-якого соціального інституту, для загальноосвітньої школи характерні різноманітні конфлікти. Педагогічна діяльність спрямована на цілеспрямоване формування особистості, її мета - передача школярам певного соціального досвіду, більш повне освоєння ними цього досвіду. Тому саме в школі необхідно створити сприятливі соціально-психологічні умови, що забезпечують душевний комфорт педагогу, учню і батькам.

Особливості конфліктів між школярами.

У загальноосвітньому закладі можна виділити чотири основні суб`єкти діяльності: учень, вчитель, батьки і адміністратор. Залежно від того, які суб`єкти вступають у взаємодію, конфлікти поділяють на такі види: учень-учень- учень-учитель-учень-батьки-учень-адміністратор- учитель-учитель учитель-батьки-учитель-адміністратор- батьки-батьки - батьки-адміністратор- адміністратор-адміністратор.

Конфлікти в підлітковому середовищі характерні для всіх часів і народів, будь то бурса в творах Н. Помяловського або описана Р. Кіплінгом аристократична школа XIX ст., Або група хлопчиків, що опинилася без дорослих на безлюдному острові, з книги «Повелитель мух» англійського письменника У . Голдінга.

Як зазначається в огляді шкільних конфліктів, підготовленому А.І. Шипілова, найбільш поширені серед учнів конфлікти лідерства, в яких відбивається боротьба двох-трьох лідерів і їх угрупувань за першість в класі. У середніх класах часто конфліктують, група хлопчиків і група дівчаток. Може позначитися конфлікт трьох-чотирьох підлітків з цілим класом або конфліктне протистояння одного школяра і класу. За спостереженнями психологів (О. Ситковская, О. Михайлова), шлях до лідерства, особливо в підлітковому середовищі, пов`язаний з демонстрацією переваги, цинізму, жорстокості, безжалісність. Дитяча жорстокість - явище загальновідоме. Один з парадоксів світової педагогіки полягає в тому, що дитина в більшій мірі, ніж дорослий, схильний до почуттю стадності, схильний до невмотивованої жорстокості та цькуванню собі подібних.

Генезис агресивної поведінки школярів пов`язаний з дефектами соціалізації особистості. Так, виявлений позитивний зв`язок між кількістю агресивних дій у дошкільників і частотою їх покарання, застосовуваного батьками (Р. Сіре). Крім того, було підтверджено, що конфліктні хлопчики виховувалися, як правило, батьками, які застосовували по відношенню до них фізичне насильство (А. Бандура). Тому ряд дослідників вважають покарання моделлю конфліктної поведінки особистості (Л. Джавін, С. Ларсенс).

На ранніх етапах соціалізації агресія може виникати і випадково, але при успішному досягненні мети агресивним способом може з`явитися прагнення знов використовувати агресію для виходу з різних важких ситуацій. При наявності відповідної особистісної основи важливою стає агресія як спосіб досягнення, а агресія як самоціль, вона стає самостійним мотивом поведінки, обумовлюючи ворожість по відношенню до інших при низькому рівні самоконтролю.

Крім того, конфлікти підлітка в стосунках з однокласниками обумовлені особливістю віку - формуванням морально-етичних критеріїв оцінки однолітка і пов`язаних з цим вимог до його поведінки (В. Лозоцева).

Необхідно відмітити, що конфлікти в шкільних колективах вивчені педагогами, психологами, соціологами і представниками інших наук явно недостатньо, тому немає і цілісного уявлення про їх причини та особливості. Про це говорить той факт, що поки практично немає робіт, призначених для вчителів і директорів, в яких би містилися зрозумілі і перевірені рекомендації щодо попередження та конструктивного розв`язання міжособистісних конфліктів в школі. Але ж для того щоб управляти конфліктами, як і будь-яким іншим явищем, необхідно спочатку ґрунтовно їх вивчити, щоб зрозуміти рушійні сили їх розвитку. Однак певні зусилля в цьому напрямку вже зроблені і робляться.

З усіх типів конфліктів в шкільних колективах найбільш детально вивчені зіткнення між учителем і учнем. У меншій мірі досліджені конфлікти у взаєминах учнів. Ще менше робіт з проблеми регулювання конфліктів, що виникають між вчителями. Це цілком зрозуміло: конфлікти між вчителями найбільш складні.

У педагогічній конфліктології вже виявлені основні фактори, що визначають особливості конфліктів між учнями.

По-перше, специфіка конфліктів між школярами визначається віковою психологією. Вік учнів значно впливає, як на причини виникнення конфліктів, так і на особливості їх розвитку і способи завершення.

вік - певна, якісно своєрідна, обмежена в часі ступінь розвитку індивіда. Можна виділити такі основні вікові періоди: дитячий (до 1 року), раннє дитинство (1-3 роки), дошкільний вік (3 роки - 6-7 років), молодший шкільний вік (6-7 - 10-11 років), підлітковий (10-11 - 15 років), старший шкільний вік (15-18 років), пізня юність (18-23 роки), зрілий вік (до 60 років), літній (до 75 років), старечий (понад 75 років).

Відомо, що на час навчання в школі доводиться етап найбільш інтенсивного розвитку людини. Школа охоплює значну частину дитинства, все отроцтво і ранню юність. Конфлікти у школярів помітно відрізняються від конфліктів у дорослих людей. Істотні відмінності мають і конфлікти, що відбуваються в молодшій, неповної середньої та середньої школах. Основним конфліктогенним чинником, що визначає особливості конфліктів між учнями, є процес соціалізації учнів. Соціалізація являє собою процес і результат засвоєння і активного відтворення індивідом соціального досвіду, що виявляється в спілкуванні і діяльності. Соціалізація школярів відбувається природним чином в звичайному житті і діяльності, а також цілеспрямовано - в результаті педагогічного впливу на учнів у школі. Одним із способів і проявів соціалізації у школярів виступає міжособистісний конфлікт. В ході конфліктів з оточуючими дитина, підліток, юнак, дівчина усвідомлюють, як можна і як не можна поступати по відношенню до однолітків, вчителям, батькам.

По-друге, особливості конфліктів між школярами визначаються характером їх діяльності в школі, основним змістом якої є навчання. У психології А.В. Петровським розроблена концепція діяльнісного опосередкування міжособистісних відносин. Він підкреслює визначальний вплив змісту, цілей і цінностей спільної діяльності на систему міжособистісних відносин в групі і колективі. Міжособистісні відносини в учнівському та педагогічному колективах помітно відрізняються від відносин в колективах і групах інших видів. Ці відмінності багато в чому обумовлені специфікою педагогічного процесу в загальноосвітній школі.

По-третє, специфіка конфліктів між учнями сільської школи в сучасних умовах визначається зовнішнім укладом життя на селі, тієї соціально-економічною ситуацією, яка склалася сьогодні в сільській місцевості. Сільська школа є невід`ємним і важливим структурним елементом сільського соціуму. Вона впливає на життя в селі. Але і обстановка в селі взагалі і конкретної селі зокрема істотно впливає на стан справ в сільській школі. Взаємовідносини і конфлікти в колективах сільських шкіл відповідно відображають всі основні протиріччя і проблеми, якими насичена сьогодні життя на селі. Спілкуючись з батьками, учні дізнаються про головні труднощі, з якими стикаються дорослі. Так чи інакше, школярі знають про багато проблем життя села, по-своєму переживають їх, трансформують ці проблеми на взаємини з однолітками і вчителями.

Дослідження, проведене під керівництвом В.І. Журавльова в школах Московської області, дозволило виявити деякі особливості місцевих конфліктів і пов`язаних з ними явищ у взаєминах учнів.

Конфлікти «учень - учень» виникають в таких ситуаціях:

• через образи, пліток, заздрості, доносів - 11%;
• через відсутність взаєморозуміння - 7%;
• в зв`язку з боротьбою за лідерство - 7%;
• через протиставлення особистості учня колективу - 7%;
• в зв`язку з громадською роботою - 6%;
• у дівчаток - через хлопця - 5%.

Вважають, що конфліктів у учнів не було - 11%, переживали почуття ненависті до однокласників 61% школярів.

Ці дані свідчать, що у взаєминах однокласників в школі не все благополучно.

Основні причини ненависті до однолітків:

• підлість і зрада - 30%;
• підлабузництво, існування «липових» відмінників і улюбленців вчителів - 27%;
• особиста образа - 15%;
• брехня і зарозумілість - 12%;
• суперництво між однокласниками - 9%.

На конфліктність учнів помітний вплив чинять їх індивідуально-психологічні особливості, зокрема агресивність. Наявність в класі агресивних учнів підвищує ймовірність конфліктів не тільки з їх участю, але і без них - між іншими членами класного колективу. Думки школярів про причини агресії виникненні конфліктів такі:

• причина агресії: бажання виділитися серед однолітків - 12%;
• джерело агресії: безсердечність і жорстокість дорослих - 11%;
• все залежить від взаємин в класі - 9,5%;
• в агресивності учня винна сім`я - 8%;
• агресивні школярі - діти з психічними відхиленнями - 4%;
• агресивність - явище вікове, пов`язане з надлишком енергії - 1%;
• агресивність - погана риса характеру - 1%;
• в класі були агресивні учні - 12%;
• в класі не було агресивних учнів - 34,5%.

Конфлікти між учнями в школі виникають, в тому числі і з-за проступків, порушень загальноприйнятих норм в поведінці школярів. Норми поведінки учнів в школі вироблені в інтересах всіх школярів і вчителів. При їх дотриманні мається на увазі зниження до мінімуму протиріч в шкільних колективах. Порушення цих норм, як правило, призводить до ущемлення чиїхось інтересів. Зіткнення ж інтересів є основою для конфлікту. Школярі, на їхню думку, найчастіше допускають наступні порушення норм поведінки в школі:

• куріння - 50%;
• вживання спиртних напоїв - 44%;
• грубість, хамство в спілкуванні - 31%;
• вживання в мові нецензурних виразів - 26,5%;
• брехня - 15%;
• неповагу учнів один до одного - 13%;
• розбещеність у статевому житті - 10%;
• дрібні крадіжки - 10% - бійки-10%;
• хуліганство - 10%;
• наркоманія - 6%;
• знущання над молодшими і слабкими - 6%;
• азартні ігри (на гроші) - 3%.

Особливості конфліктів в шкільних колективах.

Особливості конфліктів між учнями школи визначаються, перш за все, специфікою вікової психології дітей, підлітків та юнаків (дівчат). На виникнення, розвиток і завершення конфліктів помітний вплив робить характер навчально-виховного процесу, його організація у конкретному загальноосвітньому закладі. Третім фактором, що впливає на конфлікти у взаєминах учнів, є життєвий уклад і існуюча соціально-економічна ситуація.