Активна музикотерапія в регуляції емоцій при стресових розладах

У сучасному суспільстві проблема управління стресом варто дуже актуально. Безліч психічних розладів виникають саме під впливом надмірних навантажень у жителів цивілізованого світу. Особливе значення має навчання навичкам психоемоційної саморегуляції, які при комплексному і грамотному застосуванні дозволяють підвищити загальний рівень працездатності людини і ефективно відновити витрачені ресурси в ситуаціях підвищеної напруги (Водоп`янова Н.Є., 2009). Регуляція емоцій в питанні реакції людини на стрес є найважливішою складовою поліпшення якості життя і подолання патологічних форм розвитку особистості.

Найбільш вивчені стратегії придушення і переоцінки, різні форми яких представлені в когнітивному психологічному підході. Переоцінка як стратегія зміни реакції дозволяє індивіду, змінивши ставлення, залучатися до продуктивні соціальні взаємодії, вона вважається більш ефективною. Репресія емоцій, як правило, стримує позитивні, але залишає негативні емоції на тому ж рівні (Падун М. А., 2010), тому важливо знаходити такі виразні засоби, які зможуть направити переживання людини в творче русло. Ці кошти відомі в психології як арт-терапевтичні і досить широко використовуються.

Розроблений нами метод музикотерапії зі зворотним зв`язком (як індивідуальний, так і груповий) має ряд структурних компонентів. Перший - це об`єктивація пережіваній- передбачає використання коштів музичної виразності, гри на інструментах і співу. Суть цієї першочергової роботи в тому, щоб виявити ті емоції, які в життєвих ситуаціях дезадаптірующімі людини, і "програти, проспівати" їх. Так, стримана агресія виражається в гучної напористою грі на барабані, а тривожне або сумний стан знаходить відображення в грі на флейті або тихому співі, після яких людина на занятті відчуває полегшення.

Катарсическое переживання виникає внаслідок розуміння та емпатії до "музиці душі" з боку ведучого і групи (Бурхливо М. Є., 1999), такий творчий спосіб самовираження дає можливість почути себе з боку і переоцінити свій настрій, відрегулювати емоційний фон. Другий компонент - управління переживаннями. Вплив музики відбувається на комплексному рівні, зачіпаючи і когнітивну, і емоційну, і тілесну сфери психіки (Шушарджан С. В, 2000). Сама людина впливає на музику, її характер, гучність і тривалість, для цього служать прості в зверненні, не потребують спеціального навички володіння технікою гри, інструменти: варган, ударно-перкусійні барабани, брязкальця, ксилофони та інші (Іскандерів М. Н. 2010 ). Третім компонентом роботи є подальша об`єктивація через зворотний зв`язок.

Для фіксації унікальної неповторної композиції провідним використовуються портативне цифрове обладнання для аудіозаписи. Емоційна експресія ефективна тоді, коли індивід виявляється здатним знайти адаптивні форми вираження емоцій, т. Е. Знайти порозуміння інших людей, ініціювати вирішення проблеми, а не просто "випускати" афект. Тому особлива увага приділяється обговоренню почуттів, що виникають у пацієнта при прослуховуванні створеної ним композиції, рефлексії та подальшого когнітивного реструктурування своїх установок.

Таким чином, активна музикотерапія викликає інтенсивні емоції учасників, відкриваючи способи їх регуляції для зміни. Завершальний компонент - використання в подальшому розуміння динаміки стану людини під впливом мистецтва і спонтанного творчості. Естетична реакція дуже нагадує гру на роялі: кожен елемент, що входить до складу твори мистецтва, вдаряє як би на відповідну чуттєву клавішу нашого організму, у відповідь лунає чуттєвий тон або звук, і вся естетична реакція є ці постають у відповідь на удари по клавішах емоційні враження (Виготський Л. С., 1986). Багато переживання навколишнього світу залишаються неоднозначними, викликаючи в нас різне ставлення, іноді негативний. Постаючи у всьому різноманітті своїх проявів навколишня дійсність не піддається формалізації. Знаходження в ній естетичного сприяє управлінню стресами життєдіяльності, роблячи людини композитором свого життя.

Черепанов А. В.