Настрій. Психологічна структура настрою.

Що таке настрій?

настрій відображає особливості тілесного, психічного (душевного) і духовного буття людини. Що стосується психіки, в формуванні настроїв можна виділити три основні русла обумовлення, що відповідають трьом сферам психіки: емоційної, когнітивної та мотиваційної. У настрої емоційна основа переважає, але не вичерпує всієї природи цього об`ємного психічного явища.

В основі настроїв лежать відносини особистості, точніше, поточний статус відносин: особливості самооцінки і прийняття себе, узагальнені оцінки відносин зі світом природи, предметів, людей. У цій "релатівності" (від англійського "relation") основі настроїв важливу роль відіграє відповідність або, навпаки, неузгодженість сприйманого і бажаного Я особистості, ступінь гармонійності всієї сукупності відносин особистості, активність відносин особистості, її основні позиції і установки.

Емоційна основа настрою

Емоційна основа настрою - це домінуюча емоція. Або, точніше, відповідно до уявлень В.Н.Мясищева, - чуттєвий тон настрою: позитивний або негативний. У формуванні, і актуального, і щодо сталого психічного стану об`єднуються різні почуття і переживання (в тому числі і протилежного знака). Переплетення позитивних і негативних емоцій складається в певну емоційну домінанту - емоційний компонент настрою. Він зумовлений багатьма параметрами емоційного прийняття себе і навколишнього, задоволеністю або незадоволеністю життям в цілому. В емоційний компонент входять переживання тілесного благополуччя, комфорту / дискомфорту. Ці переживання більш тісно пов`язані з актуальним настроєм, ніж - з домінуючим.

Загальний емоційний фон перестав бути якимось статистичним балансом або інтегралом різних емоцій і почуттів. Фон афективної сфери людини є синтезом безлічі емоцій і почуттів, пережитих людиною. Їх виникнення і перебіг зумовлено багатьма потребами і мотивами, їх складним співвідношенням. Ще И.М.Сеченов підкреслював роль "валового" почуття, що йде від внутрішнього середовища організму, в формуванні настрою.

Природно, що в більшості випадків задоволення різних потреб в кожен момент часу знаходиться в різній стадії. Більш того, багато людські потреби за самою своєю природою не можуть бути вичерпані на стадії задоволення (насичення), подібно основним вітальним потребам. Тому для людини характерна змішана гамма почуттів і емоцій, далека за своєю динамікою від алгебраїчного підсумовування, в якому позитивні емоції і почуття гасять (або послаблюють) негативні і, навпаки.

Когнітивна основа настрою

Когнітивна основа настрою - це когнітивні інтерпретації поточної життєвої ситуації, повнота її розуміння. Розуміння ситуації в цілому, її оцінка залежать від сприйняття ситуації як певної або невизначеною, від прогнозу перспектив розвитку ситуації і ряду інших значущих фактори, що обумовлюють формування настрою. В цей компонент входять також інтерпретації та оцінки свого тілесного і душевного здоров`я, прогноз його динаміки.

Мотиваційна основа настрою

Мотиваційна основа настрою - це, перш за все, існуюче у індивіда бажання і готовність здійснити певну поведінку, діяльність, тобто поведінкова спрямованість настрою. Цей компонент детермінують основи настрою багато в чому визначається інтенсивністю поточної мотивації. Виразність активації або, навпаки, деактивації, повинна розглядатися як стрижневе вимір для всіх психічних станів.

Настрій безпосередньо пов`язано з мотиваційної напруженістю, її рівнем. Говорячи про мотиваційної основі настроїв, ми не припускаємо, що існує деяка особливий різновид "мотивів настрою" або особлива "мотивація настрою". Ми прагнемо лише підкреслити, що мотиваційна сфера, як один з найважливіших регуляторів, постійно представлена певним компонентом в настроях, а через нього і в психічних станах.

Куликов Л.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!