Бесіда як інструмент розуміння проблем і переживань в юнацькому віці

У юнацькому віці складається свій стиль поведінки в різних життєвих ситуаціях і формується власний досвід переживання проблем. Підлітки і молоді люди мають справу з великою кількістю проблемних ситуацій, від вирішення яких залежить їх подальше життя.

Наше дослідження проводилося в березні 2010 р серед учнів другого і третього курсів музично-педагогічного коледжу № 3 м Санкт-Петербурга. Вибірка включала 58 осіб у віці від 17 до 22 років, з них більшість становили дівчата - 50 осіб (що можна пояснити профілем вищевказаного закладу), юнаків було сім чоловік. Мета емпіричного дослідження полягала в тому, щоб виявити і описати особливості переживання проблемних ситуацій в юнацькому віці.

Методика. "Проблемна анкета" І. Сейффже-Кренке (1984) (в адаптації Л. А. Регуш, 1999) дозволила розглянути проблемні переживання з семи різних сфер життя: навчання, майбутнє, батьки, однолітки, дозвілля, іншу стать, "Я". Найбільш проблемними стали сфери, пов`язані з майбутнім (2,96), з батьками (2,75), однолітками (2,75), з дозвіллям (2,65). Менш значимими виявилися сфери, пов`язані з іншою статтю (2,47), з самим собою (2,44), з навчанням (2,26). Бесіда про хвилюючих проблемах і пов`язаних з ними переживання, проведена з учнями в ході дослідження, дала багатий матеріал для розуміння особливостей переживання різних життєвих ситуацій. Учні коледжу активно обговорювали проблеми, пов`язані з батьками, з друзями, зі своєю навчальною діяльністю.

Про проблемних ситуаціях, пов`язаних з батьками, висловилися більшість учнів, які вказували, що одним з основних конфліктних моментів, що призводять до сильних переживань, є їх економічна залежність від батьків. Учні говорили про те, що батьки використовують фактор економічної залежності як основний обеззброюючий аргумент в будь-який виникає конфліктної ситуації. Як приклад посилалися на вибір друзів, в тому числі протилежної статі, місць проведення дозвілля, одягу і зачіски. Батьки, за словами учнів, вважають себе вправі вирішувати за них, з ким дружити, де проводити час, як виглядати і мотивують свої претензії тим, що поки діти залежні від них матеріально, тільки вони і повинні визначати і затверджувати коло переваг в будь-яких сферах життя .

Деякі учні вказували інші причини проблемних ситуацій і напруги в стосунках з батьками. Вони говорили про нерозуміння, неприйняття з різних питань з боку батьків. Були й такі висловлювання (у двох дівчат), що тільки в своїй власній сім`ї вони відчувають себе абсолютно захищеними, понятими, прийнятими, а навколишній світ їм видається грубим, несправедливим. Ці дівчата говорили про те, що вони бачать сенс свого життя в допомоги та турботі про своїх батьків, а не в пошуку супутника життя і створенні своєї сім`ї.

Учні також говорили про свій професійний вибір, який багато хто вважає правильним і логічним, що випливають з їх інтересів і здібностей. Інші висловлювання стосувалися того, що вибір був, з одного боку, визначеним, але до середини навчання виявилося, що він зовсім не той, до якого лежить душа. Ці учні говорили про те, що обов`язково закінчать навчання в коледжі, але згодом будуть шукати свою реалізацію в інших, не тільки творчих професіях. У бесіді згадувалося також про нестачу часу на цікаве дозвілля, зустрічі з друзями в зв`язку з великим обсягом навчальних завдань. Цікаве спостереження, на нашу думку, полягає також в тому, що під час бесіди багато учнів в якості основної проблемної ситуації обговорювали свою навчальну діяльність (підготовку до заліків та іспитів), нарікали з приводу наявності заборгованостей по деяких предметах, тоді як в результатах переживання проблем , пов`язаних з навчанням, зайняло останнє місце.

Проведена бесіда багато в чому підтвердила результати, отримані за "Проблемною анкеті", послужила додатковим джерелом інформації про респондентів, стала допоміжним інструментом в нашому дослідженні, а й, що видається більш важливим, бесіда допомогла встановити довірчі і щирі відносини з учнями.

Молутова М. К.