Надзначущими зовнішніх оцінок як фактор дезадаптації особистості

Модель формування соціально-психологічної дезадаптації особистості, яку ми хочемо представити в рамках статті, стала результатом узагальнення літературних даних, а також спробою аналізу і систематизації отриманого нами клінічного матеріалу. Він включає в себе досвід діагностичної роботи з пацієнтами відділення неврозів Саратовської обласної психіатричної лікарні та досвід телефонного психологічного консультування. Роль центрального патогенетичного фактора у пропонованій концепції походження психологічного нездоров`я відводиться феномену надзначущості зовнішніх оцінок. Він розглядається як наслідок порушень в структурі самоставлення і як основний механізм реалізації патогенної ролі неблагополуччя цього психологічного освіти. Характеристики, пов`язані за своїм походженням з явищем залежності від оцінок оточуючих, обумовлюють, відповідно до гіпотези, високу вразливість особистості щодо формування широкого кола проявів психологічного неблагополуччя: неврозів, психосоматичних захворювань, суїцидальної поведінки, різних видів залежностей.

На основі отриманого в процесі діагностичної і консультативної роботи клінічного матеріалу ми виділили три групи патогенних механізмів, пов`язаних за своїм походженням з явищем надзначущості зовнішніх оцінок. Першу групу даної "патогенної тріади" складають характеристики, що створюють умови для фрустрації значущих соціальних потреб. Механізми цієї групи відповідають на питання про те, яким чином явище надзначущості зовнішніх оцінок перешкоджає успішному функціонуванню особистості як в сфері взаємодії з людьми, так і в сфері "позаособистісної" активності, створюючи загрозу реалізації таких значущих соціальних потреб, як потреби в спілкуванні, прийнятті, любові, професійної самореалізації. Другу групу утворюють чинники, що обумовлюють переживання психологічного неблагополуччя. Механізми цієї групи відповідають на питання про те, чому переживання емоційного неблагополуччя в ситуації надзначущості зовнішніх оцінок виявляється неминучим навіть в умовах відсутності об`єктивних фрустрирующих факторів. Третю групу складають механізми, що зумовлюють особливо високу чутливість до фрустрації соціальних потреб. Ця група утворює спільно з першої характерний в ситуації надзначущості зовнішніх оцінок "комплекс вразливості" (поєднання "висока ймовірність фрустрації - низька толерантність до фрустрації"), що володіє істотним патогенним потенціалом. Окреслені групи факторів утворюють, відповідно до гіпотези, універсальну модель конструювання і підтримки соціально-психологічної дезадаптації, в якій знаходять своє місце патогенетичні механізми формування різних проявів психологічного нездоров`я.

З метою емпіричного підтвердження гіпотези про роль феномена надзначущості зовнішніх оцінок як слідства неблагополуччя самоставлення в походженні різних форм психологічного нездоров`я було проведено тестове кореляційне дослідження. В якості діагностичного інструментарію використовувалися опитувальник суїцидального ризику, шкала оцінки рівня особистісної тривожності Ханіна-Спилбергера і спеціально розроблений авторський опитувальник самоставлення і залежно від оцінок оточуючих. Метою дослідження було вивчення особливостей зв`язку між явищем надзначущості зовнішніх оцінок, низьким рівнем самоцінності і самоприйняття і такими проявами психологічного неблагополуччя, як феномени особистісної тривожності і суїцидального ризику. У дослідженні брали участь 111 чоловік - студенти I-V курсів СГУ. Результати проведеного тестового дослідження відображають існування статистично значущою зв`язку між показниками за опитувальником самоставлення і залежно від оцінок оточуючих і результатами за двома іншими методиками. Коефіцієнт кореляції загальних показників по авторському опитувальником з оцінками за шкалою особистісної тривожності склав 0,71 (Аlt 0,001), з показниками за опитувальником суїцидального ризику - 0,7 (Аlt 0,001).

Таким чином, результати проведеного дослідження узгоджуються з представленої гіпотезою про значущої ролі феномена залежності від оцінок оточуючих в походженні порушень соціально-психологічної адаптації особистості. Подальше вивчення умов виникнення і особливостей реалізації цього патогенного механізму дозволить, на наш погляд, відкрити нові можливості попередження і корекції різних проявів психологічного нездоров`я, що і бачиться нами як мета подальшої роботи.

Коровіна М.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!