Когнітивні особливості осіб, що займаються управлінською діяльністю

На сучасному етапі розвитку світової економіки надзвичайно важливими є проблеми, пов`язані з управлінням персоналом. У зв`язку з тим, що від керівника залежить доля організації, особливо гостро постає питання про професійно важливі якості управлінця. Актуальність даної проблеми визначила мету дослідження. Ми прагнули виділити ті значущі особливості людини, які сприяють ефективному виконанню управлінських функцій. Аналіз літератури показав, що на сьогоднішній момент проблема вивчена з точки зору впливу особистісних особливостей, однак роль когнітивних факторів, в тому числі пізнавальних стилів, в діяльності керівника розглянута недостатньо. Таким чином, мета нашого дослідження полягала у виявленні когнітивних особливостей керівника. Виходячи з цього, гіпотеза полягала в тому, що певні когнітивні стильові характеристики є кращими в управлінській діяльності. У зв`язку з тим, що когнітивні стильові характеристики пов`язані з функціональною асиметрією півкуль головного мозку, одна з наших завдань полягала в тому, щоб визначити, який тип функціональної організації півкуль головного мозку впливає на успішну реалізацію управлінських функцій.

Для перевірки гіпотези ми провели вимірювання когнітивних особливостей. Як вимірюваних характеристик нами були обрані когнітивна еквівалентність, гнучкість / ригідність пізнавального контролю, толерантність до нереалістичного досвіду і тип полушарной асиметрії головного мозку. Ми використовували модифікацію методики "Вільна сортування об`єктів по Гарднера", запропоновану В.Колгой- методику Лачінса- методику словесно-колірній інтерференції, розроблену Дж. Струпом, і ГАПЛОТЕСТ. До вибірки увійшли 60 осіб у віці від 22 до 56 років. Ми розділили її на експериментальну і контрольну групи, для цього використовували ознака "наявність / відсутність керівної посади". В експериментальну групу ввійшли 30 керівників, що займають цю посаду не менше 1 року і успішно справляються зі своїми обов`язками. Контрольну групу склали 30 співробітників, функціональні обов`язки яких не мають на увазі виконання будь-якої управлінської або координуючої діяльності. За таким значимим параметрами, як стать, вік, сфера професійної діяльності, експериментальна і контрольна група були максимально зрівняні. Для перевірки гіпотези порівнювалися розподілу показників обох груп, достовірність відмінностей визначалася за допомогою критеріїв U Манна-Уїтні і? * Кутового перетворення Фішера.

В ході дослідження були отримані дані, згідно з якими існують достовірні відмінності між групою керівників і групою «не керівників" по параметру "когнітивна еквівалентність" (Uемп = 44,5 **). Керівників, які брали участь в експерименті, характеризує велика "аналітичність", в порівнянні з тими, хто не займає керівні посади. Крім того, їх значно відрізняє гнучкість пізнавального контролю (Uемп = 32 **), яка є необхідною рисою керівника. Також в ході дослідження були виявлені стійкі відмінності між експериментальною і контрольною групою за показником толерантності до нереалістичного досвіду (Uемп = 56 **). Цей когнітивний стиль пов`язаний з такими значущими для керівника якостями, як стійкість до стресів і конфліктів, готовність до ризику і іншими. Підтвердилося наше припущення про те, що для керівника характерний певний тип функціональної організації півкуль головного мозку. Виявлено, що серед керівників частіше, ніж серед людей, які не займаються управлінською діяльністю, зустрічається виборча активність лівої та правої півкулі, відсутність яскраво вираженого домінування однієї з півкуль (? * = 1,64 *). Результати дослідження дозволяють зробити висновок про існування комбінації когнітивних особливостей, характерною для людини, що займається управлінською діяльністю.

На закінчення хотілося б відзначити практичну значимість проведеного дослідження. Воно дозволило скласти портрет людини, що займається управлінською діяльністю, з урахуванням його когнітивних особливостей і типу функціональної асиметрії головного мозку. Але цей "усереднений" портрет не може бути повноцінним підставою для професійного відбору. Тому він може враховуватися при комплектуванні навчальних, тренінгових груп, при складанні програм, орієнтованих на формування і розвиток професійно-важливих якостей керівника.

Багракова А.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!