Динаміка механізмів психологічного захисту у диспетчерів енергосистем

Захисні ресурси особистості проявляються тим яскравіше, чим значніше фактори ризику в професії, чим вище ймовірність небезпеки і чим серйозніше соціальні наслідки. Це особливо актуально для професії диспетчера, так як його діяльність пов`язана з великою відповідальністю, необхідністю безпомилкового прийняття рішення в умовах дефіциту часу і інформації. Це вимагає напруги внутрішніх ресурсів і добре розвиненої системи психологічних захистів. У широкому сенсі психологічна захист виступає як певна характеристика надійності особистості, здатності протистояти дезінтеграції в складних умовах діяльності.

Проведене нами на базі Петербурзького енергетичного інституту підвищення кваліфікації дослідження динаміки використання механізмів психологічного захисту диспетчерами зі стажем до 5 років і диспетчерами зі стажем від 6 до 10 років дозволяє сформулювати наступні положення. Уже на етапі початкової адаптації до професії (стаж до 5 років) спостерігаються істотно завищені в порівнянні з нормою показники вираженості 6 з 8 захистів (заперечення, інтелектуалізації, придушення, компенсації, проекції і реактивного освіти). На цьому етапі для диспетчерів характерний відмова визнавати надзвичайну складність, відповідальність і небезпеку своєї роботи. Заперечення використовується як прийом самозбереження, який вибудовує психологічний бар`єр на шляху проникнення тривожної інформації у внутрішній світ. Але цей бар`єр ретельно перевіряється мисленням, події піддаються раціональному поясненню, завдяки чому поведінка характеризується як добре контрольоване і не суперечить об`єктивним обставинам. Крім того, спостерігається у диспетчерів прагнення постійно працювати над собою, виправляючи або долаючи свої недоліки, прагнення до досягнення високих результатів в роботі, в разі недостатньої суб`єктивної значущості роботи може спровокувати захоплення чимось іншим, що приносить більше радості. Нижче норми значення регресії і заміщення, що говорить про наявність тенденції до більш зрілим моделям поведінки, без прояву імпульсивності, про наявність досить розвинених навичок вирішення проблемних ситуацій і вираження своїх негативних переживань. Порівняння рівня виразності механізмів захисту в групі диспетчерів зі стажем до 5 років і зі стажем від 6 до 10 років показало, що зі збільшенням тривалості роботи в енергетиці істотно підвищується загальна напруженість захисту, вираженість 4-х механізмів збільшується (регресія, компенсація, заміщення і реактивне освіта). Це підтверджує перехід на інший етап професіоналізації, що вимагає додаткової перебудови особистісних структур. На цьому етапі диспетчери володіють великими здібностями при розвиненою психічної напруженості у важкій ситуації діяти адекватно, знаходити і реалізовувати необхідні дії, які заміщають ті, які важко реалізувати в даний момент, але які усувають розвиток стресу. Для них істотно поява прагнення до методичної роботи над собою, до подолання труднощів, досягнення високих результатів в цікавій для діяльності. Крім того, до цього періоду виробляється ригидная модель поведінки, що включає в себе чітке дотримання інструкцій, виконання шаблонних дій без емоційної оцінки того, що відбувається, гіперболізовану регламентацію поведінки, що може допомогти уникнути багатьох помилок, пов`язаних з підключенням емоційних компонентів. Зі збільшенням стажу деякі захисту залишаються на тому ж рівні. Необхідність в раціональному поясненні того, що відбувається досягає достатнього для забезпечення безперебійної роботи рівня. Подальше використання придушення емоцій занадто витратно і веде до багатьох наслідків в разі спотворення значущості сприйнятої інформації, так як від швидкості реагування на стимули, на зміну інформації та правильності її інтерпретації безпосередньо залежить ефективність діяльності. Стабілізація у використанні проекції може говорити про гармонізацію відносин в колективі, перехід на вищий щабель професіоналізації, при якому відносини будуються без суб`єктивного приписування значущих або відкидала характеристик, з`являється велика терпимість до себе та інших.

Отримані результати повинні стати початком серії досліджень, присвячених специфіки адаптаційного поведінки оперативного персоналу, узагальнення яких має підвищити ефективність психологічного супроводу фахівців енергетичної сфери на всіх етапах їх професійної адаптації.

Белявцева К. К.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!