Лідерство в політиці: передумови і прогноз

Ми розглядаємо лідерство як специфічний психологічний механізм, який має суто соціальну природу і забезпечує групі індивідів оптимальну програму дій в стресогенних умовах. Тим самим, феномен лідерства жодним чином не вичерпується "видатними" психологічними особливостями конкретного індивіда. Навпаки, в значній своїй частині він базується на актуальні потреби рядових членів групи. Саме в зв`язку з цим стає зрозумілою потенційна "незнищенність" лідера як груповий ролі: як в тваринної, так і в людській групі усунення сформованого неформального лідера через короткий період загального замішання призводить до появи нового. Перший висновок, який слід тут зробити, полягає в тому, що лідера створює, формує своїми очікуваннями група. Чи не лідер "сходить" в натовп, а як раз натовп витягує з безвісності потрібного їй індивіда, роблячи його своїм лідером, тобто знаряддям задоволення своїх потреб.

Зі сказаного зокрема випливає, що важливою умовою для появи лідера є схожість очікувань у більшості членів групи. Таке подібності виникає, коли всі члени групи перебувають в одній і тій же життєвій ситуації (економічної, політичної і т.д.). І чим більше глобальні проблеми, що характеризують дану ситуацію, тим единообразнее потреби і очікування групи, тим з більшою ймовірністю виявиться хтось, хто виявиться ідеально відповідним цим очікуванням. Другий висновок, отже, полягає в тому, що другим фактором обумовлює поява лідера є актуальна життєва ситуація, в якій перебуває група. Через потреби членів групи ситуація зумовлює, який саме індивід стане сприйматися всіма справжнім лідером.

У житті будь-якого тваринного організму стресові ситуації (ситуації безпосередньої боротьби за власне життя) виникають регулярно і досить часто. Однак за сукупністю загального часу нормальна, не вимагає граничної мобілізації сил активність явно переважає над стресовій активністю. Таким чином, вже в тварин спільнотах намічається диференціація принаймні двох різних ситуацій - екстремальна (боротьба за життя) і буденна. У людському суспільстві ця диференціація доведена до логічного межі: війна (екстремальна активність) і світ (буденне життя). Якісна відмінність цих ситуацій легко простежується як на біологічному, так і на соціальному рівнях. На біологічному воно виражається в тому, що в будь-якій групі кількість індивідів, що володіють "класичними" лідерськими якостями (емоційна стійкість, підвищення ефективності всіх інтелектуальних процесів при стресі, оптимальна фізична мобилизованность і витривалість, безпомилковість миттєвих інтуїтивних рішень і дій і т.д.) виключно невелика. Більшу ж частину будь-якої групи складають індивіди, за своїми психологічними задатками схильні до повсякденного, неекстремальному життя. На соціальному рівні можна відзначити наступний факт. У ряді індіанських племен, а також у вітчизняних козаків склалося чітке розділення владних повноважень між двома "лідерами": вся повнота влади під час світу належить одній людині, під час війни - іншому. Тим самим напрошується третій висновок: ситуації екстремальні і звичайні якісно розрізняються між собою і тому сприяють становленню якісно різних психологічних типів лідера.

Лідерство в політичній сфері є окремим випадком лідерства, як психологічного феномена, і, отже, характеризується усіма його провідними особливостями. Переносячи все сказане в сферу політичного прогнозу, можна стверджувати, що, оскільки соціально-економічна ситуація в нашій країні є КРИЗОВОЇ (або принаймні сприймають люди більшістю населення), остільки:

1. очікування населення в значній частині єдині і зумовлюються переживаннями непевності в завтрашньому дні, самотність, національної приниженості. Відповідно, гасла Порядку, Народності і Патріотизму можна розглядати в якості найважливіших ідеологічних атрибутів потенційного політичного лідера вищого ешелону;

2. лідером буде сприйнятий людина з психологічними якостями і демонструється поведінкою лідера-воїна (а не "господарника", "грамотного фахівця" і т.д., як це часто стверджують ЗМІ).

Васильєв В.К.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!