Контент-аналіз: функціональний склад лідерської ролі

При аналізі наявних в літературі визначень сутності поняття "лідер", нами встановлено наступне. Лідерська роль реалізується в життєдіяльності групи наочно і відверто. Її "очевидність", з одного боку, створює ілюзію простоти і зрозумілості цієї ролі, недоречності її спеціального змістовного аналізу. Але з іншого боку, вона допомагає відокремити дійсну психологічну реальність від штучних умоглядних побудов.

На відміну від високої абстрактності феномена лідерства, лідер є що спостерігається реальністю. Тому судження про нього з набагато більшою ймовірністю будуть містити в собі не тільки помилки авторів, а й елементи справжнього стану справ. Відповідно частота згадки якогось психологічного якості в різних літературних джерелах або кількість згадуваних варіантів якогось узагальненого якості можуть, умовно, розглядатися в якості індикаторів значущості даних психологічних якостей для виконання лідерської ролі.

Всі виявлені нами дані про психологію якостях лідера ми попередньо розбили на окремі якості. Всього таких якостей виявилося 196, включаючи сюди і ті, які відтворюються в судженнях двох або кількох авторів. Ці якості ми, за допомогою змістовного аналізу і узагальнення, з`єднали в 8 груп різного об`єму.

За змістом увійшли до них якостей ми позначили ці групи наступним чином: психічна активність, якості неспецифічного переваги, психічна стійкість, націленість на діяльність, особливості взаємин, специфічно лідерські якості.

Як показав наш аналіз, найбільш загальною характеристикою справжнього лідера, з точки зору дослідників, є його підвищена і всебічна психічна активність (23% від усієї кількості первинних якостей), яка, в свою чергу, розпадається на активність як особистісне якість (енергійність, пристрасність, динамічність, ініціативність), на мотивуючий вплив на групу (веде за собою, спонукає, мобілізує), а також на цілеспрямованість (наполегливість, завзятість, непоступливість).

До групи якостей неспецифічного переваги (14%) ми віднесли якості, традиційно приписувані лідеру, але досить очевидно належать не тільки цієї ролі. Сюди потрапили переважно вказівки на різні прояви передбачуваного інтелектуальної переваги лідера (інтелект, розум, мудрість), а також його товариськість (соціабель- ність, контактність) і автономія (незалежність, самостійність).

До групи якостей психічної стійкості (14%) увійшов широкий спектр проявів емоційної стабільності, а також вольові особливості. Емоційна стійкість складається з ефективності поведінки лідера в стресі (стійкий до невизначеності, зберігає ясну голову в плутанині, готовність ризикувати), з його здатності до саморегуляції (уміння володіти собою, витримка, стриманість), а також з явною впевненості в собі (виглядає переможцем, почуття переваги, випромінює впевненість).

Наступною групою якостей лідера служить його націленість на діяльність (12%). Складовими в цю групу входять: ефективність прийнятих лідером рішень (швидкість, оптимальність, відповідальність), планування спільної діяльності (формулює сенс діяльності, визначає перспективи, доносить до учасників план), виражена мотивація досягнення (має переконливі уявлення про бажаний стан справ, потреба в успіху , прагне до найбільших результатів), організаторські здібності (навички організаторської роботи, здатність до співпраці, здатність переконувати оточуючих, твереза і швидка оце ка ситуації).

Група якостей, які зумовлюють взаємини лідера і його послідовників (12%), складається з двох підгруп: позитивне ставлення лідера до оточуючих, позитивне ставлення лідера до самого себе.

До групи специфічно лідерських якостей (11%) ми віднесли такі, які в значній мірі висловлюють саму сутність лідерської ролі. По-перше, це уособлення лідером (або - в лідері) якоїсь надлічностной функції. По-друге, сам лідер схильний психологічно виходити за рамки власного "Я" і ідентифікуватися більш масштабними надлічностнимі явищами. Третій специфічний момент - високий розвиток у лідера інтуїтивного початку, вміння перейнятися духом соціального шару, відчути "дух" і "моду" часу.

Васильєв В.К.