Лідерство в колективі - яким воно буває

Лідер - людина, що має сильний вплив на інших членів колективу, здатний як йти самостійно до намічених їм цілям, так і вести за собою інших людей. Його поважають у колективі, до думки такої людини завжди прислухаються. Решта учасників групи дозволяють лідеру управляти ними, бути веденими.

У психології існує три різних підходи до вивчення питання про лідерство: це структурний, поведінковий, а також ситуаційний підходи.

Лідерство в структурній теорії.

Цей підхід в психології ставить перед собою завдання визначити, який же може бути універсальна особистість лідера, виділяючи при цьому найбільш яскраві риси характеру. Послідовники даної теорії вважають, що лідер, без сумніву, повинен володіти рисами, відмінними від його оточення, і він повинен бути виділяється серед інших. На користь доводів цієї теорії говорять дослідження Б. Басса і С.Клубека, які показали, що людину, від природи не відрізнявся лідерськими рисами, навчити і зробити в подальшому з нього лідера буде практично неможливим.

Зрозуміло, що не можна абсолютно точно вказати певні риси характеру, притаманні саме лідеру, тим більше, для кожного суспільства, в кожному часовому проміжку, потрібен досконалої різний ватажок своєї групи. Але все ж структурна теорія виділяє найбільш характерні якості.

Якості, властиві лідерові:

• Високий рівень інтелекту
• Впевненість в собі
• домінантність
• висока активність
• Володіння професійними знаннями, великою кількістю певних навичок

Поведінкова теорія лідерства

Головна думка цієї теорії говорить про те, що людину практично в будь-якому випадку можна зробити лідером. Особлива увага приділяється поведінці, вважається, що саме воно в майбутньому дозволить зробити з людини лідера. В рамках даного підходу сформовано саме поняття, а також види стилів лідерства. Вони підрозділяються на три варіанти керівництва: це авторитарний, демократичний, а також потурання.

Для створення авторитарного стилю керівництва людини необхідно буде навчити владному поведінки, жорсткого, диктаторського контролю над групою. Якщо ж в колективі необхідний Демократичний стиль, то людину слід навчити прислухатися до думки інших, обговорювати з групою робочі питання, а також делегувати частину своїх функцій з контролю колективу.

Попустительский варіант лідерства - це найменш затребуваний стиль керівництва, але іноді і він потрібен. Для цієї людини слід навчити зовсім терпляче ставитися до думки колективу, орієнтуватися в процесі на кінцевий результат роботи, практично не контролюючи самі внутрішні опрацювання. Теорія виходить з того, що практично будь-якої людини, що використовує спеціальні програми і тренінги, можна навчити лідерства. Це зможе відкрити абсолютно нові можливості для сучасного людства.

Ситуаційна теорія лідерства

Говорить про те, що лідером людини робить певна ситуація. Ситуаційні змінні, безсумнівно, важливі і це було відзначено багатьма вченими. Л.Картером і М.Ніксоном виявлено, що тип лідера сильно залежимо від характеру поставленої перед ним завданням. Якщо колектив мав схожі цілі, то і їх лідери були схожі. Відмінності характеризувалися тільки деякими індивідуальними особливостями особистості. Багато в чому, позиція лідера визначена його статусом в суспільстві. Безсумнівно, при посиленні соціального статусу має місце і збільшення впливу.