Вплив ранніх спогадів на ціннісно-смислові особливості особистості

Кожна людина може бути зрозумілий як унікальна психологічна система, як хронотоп, тобто просторово-часова організація, що перетворює «об`єктивну реальність» (світ до людини, без людини) в наповнений кольором і звуками, категоризувати значеннями предметний світ (як підставу предметного свідомості). Цей предметний світ буде далі перетворюватися в реальність, наповнене сенсом, що переживається людиною в її даності (тут і зараз). У міру набуття світом людини смислових вимірів (і смислового свідомості), він перетворюється в дійсність - розширюється стійке (завдяки ціннісним координатам) простір для життя і розвитку (як способу збереження життя і її здійснення). Ціннісні координати світу людини роблять його порівнянним з іншими людьми, з самим собою завтрашнім, ще не став, ще тільки можливим, які вважають, що відкривається для нього дійсність простором для розвитку, тобто життя. Психологічний словник розглядає цінність як поняття, за допомогою якого характеризується соціально-історичне значення для суспільства і особистісний смисл для індивідів певних явищ дійсності.

Ціннісні орієнтації формуються при трансформації соціального досвіду і виявляються в ідеях, ідеалах, переконаннях і інших проявах особистості. У структурі людської діяльності ціннісні орієнтації тісно пов`язані з пізнавальними і вольовими її сторонами, система ціннісних орієнтацій утворює змістовну сторону спрямованості особистості і висловлює внутрішню основу її відносин до дійсності. Система ціннісних орієнтацій є найважливішою характеристикою особистості і показником її сформованості. Ступінь розвиненості ціннісних орієнтацій, особливість їх становлення дозволяє судити про рівень розвитку особистості, цілісність і стійкість якої виступає як стійкість її ціннісних орієнтацій. Від розкриття особливостей процесу розвитку і специфіки впливу ціннісних орієнтацій, що складають змістовну частину особистості, залежить визначення шляхів її формування.

За Д. А. Леонтьєва, одним з фундаментальних психологічних фактів є така особливість, як те, що на несвідомому рівні визначає зміст і спрямованість життя, цементує її в єдине ціле, складається у кожної людини до 3-5 років і може бути виявлено в загальних рисах за допомогою методу ранніх спогадів А. Адлера. Основою методу аналізу ранніх спогадів є положення З. Фрейда про те, що «так звані дитячі спогади являють собою не справжній слід давніх вражень, а його пізнішу обробку, що піддалася дії різних психічних сил пізнішого часу».

На відміну від Фрейда, який вважав, що рушійними силами розвитку особистості є лібідо і танатос, А. Адлер вважав, що на формування особистості впливає властиве всім людям прагнення до вдосконалення і соціальний інтерес. А. Адлер вважав аналіз ранніх спогадів головним методом дослідження особистості, надаючи особливого значення самого раннього спогаду як початку автобіографії, яку людина створює. У самому ранньому спогаді знаходять вираз базисні життєві установки людини, основні життєві труднощі і спосіб їх подолання, «міститься фундаментальна оцінка людиною самого себе і свого становища».

Також на основі методу ранніх спогадів можна робити висновки щодо соціальної адаптації досліджуваного. Результатом аналізу ранніх дитячих спогадів є положення Адлера «про життєвий стиль особистості». В індивідуальній психології під таким прийнято розуміти властиву людині концепцію життя (значення, яке надає людина світу і самому собі, спрямованості своїх устремлінь) і вироблені їм патерни поведінки (звички, підходи до вирішення життєвих проблем).

Е.Н.Ісполатова і Т.П.Ніколаев, наприклад, запропонували використовувати метод аналізу ранніх спогадів А. Адлера як діагностичний засіб визначення проблемних станів клієнта, пов`язаних з порушеннями відносин з близькими людьми і для терапевтичної процедури спрямованої на їх ослаблення і подолання.

Таким чином, особливий інтерес для дослідження багатовимірного світу людини представляє аналіз того, як зміст ранніх спогадів співвідноситься з системою цінностей людини. Можна припустити, що події ранніх спогадів якимось чином пов`язані або визначають фундаментальні (ядерні) особливості образу світу.

Сергієнко Н.А.