Проблемні поля практичної психології

Психологічна професія набуває масового характеру в зв`язку зі зростаючою потребою людей в психологічної допомоги з боку кваліфікованих фахівців з життєво актуальних проблем особистості, міжособистісних відносин, соціальної взаємодії, професійної діяльності, побуту, дозвілля, відпочинку, здоров`я, спорту, мистецтва, гри, навчання, свят, сексу, релігії, політики, права, економіки - всіх сфер людської життєдіяльності.

Для науково-практичної та повсякденному орієнтації в безкрайньому просторі життєво важливих психологічних проблем необхідна їх систематизація, яка може проводитися за різними підставами, які виконують роль координат. Вибір вдалих підстав для систематизації психологічних проблем є складною методологічною завданням. Тут і виникає питання про кореневих підставах класифікації, пов`язаної з джерелами психологічних явищ.

Психологічні явища і проблеми є похідними від рефлексивної діяльності людської свідомості, спрямованої на самого себе. Вона протікає в умовах індивідуального самоставлення і міжособистісних відносин людей (діадних, триадних, масових), в яких відбувається трансформація психічних властивостей людини в специфічні психологічні якості його особистості, породжуючи психологічні проблеми самоставлення і взаємодії людей один з одним. Отже, джерела психологічних проблем укладені в саморефлексівной психічної діяльності людини, що здійснюється ним в процесах соціальної поведінки і предметно-практичної діяльності, що набуває, як правило, професійний характер.

В результаті такого розуміння природи психологічних явищ позначаються наступні класи психологічних проблем з диференціацією їх по суб`єктно-об`єктному підставі: 1) проблеми самоотношенія- 2) проблеми міжособистісних відносин-3) проблеми соціального поведінки-4) проблеми професійної діяльності, де людина виступає в якості суб`єкта , що породжує психологічні відносини з самим собою, з іншими людьми, з громадськими організаціями, з предметним світом. Це своєрідні паралелі на психологічному глобусі нашому житті.

Як меридіанів можна використовувати експліцитні функції психіки: комунікативні, інформаційні, когнітивні, емотивні, конатівний, креативні. На перетині цих координат отримуємо 24 проблемних поля, де росте безліч психологічних явищ, які перетворюються при ще невизначених обставин в психологічні проблеми людини як суб`єкта психологічної діяльності.

На полях самоотношения виростають проблеми тотожності людини самій собі. Вони пов`язані зі статевою, віковою і соціально-рольової ідентичністю, укладеної в образах "Я", з самореалізацією і самоствердженням, психічним розвитком, розладами і захворюваннями, аномальними формами самовияву особистості.

На полях міжособистісних відносин поширені персональні конфлікти в боротьбі за лідерство, яка втілюється в стосунках "співпраці суперництва", "дружби-ворожнечі", "любові-ненависті-ти", "незалежності-підпорядкування", "розуміння-нерозуміння", "общі- ності-замкнутості "," ведучого-веденого "," відповідальності-безвідповідальності "," добра-зла "та інших.

На полях соціальної поведінки єство бажань стикається з нормативами громадської організації життя людей в спільнотах, що виливається в проблеми соціальної адаптації або дезадаптації особистості, соціальної депривації і реабілітації людини та інші психологічні наслідки конфлікту особистості і суспільства.

На полях професійної діяльності виникають складні проблеми в системах "людина-техніка-людина", "людина-природа-людина", "людина-товар-людина", "людина-мистецтво-людина", "людина-мови (знакові системи) - людина "," людина-віра-людина "," людина-людина-людина ".

Панферов В.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!