Психосоціальний підхід в соціальній роботі

Зміни, що відбуваються в нашій країні, вносять в життя не тільки позитивні, але і негативні явища. Разом з тим зростає актуальність соціальної роботи з різними категоріями населення. Соціальна робота - універсальний вид людської діяльності, що обумовлюється міждисциплінарним характером, глибоким зв`язком з іншими науковими та навчальними дисциплінами. Соціальну роботу з психологією об`єднує те, що людина, яка опинилася у важкій ситуації, переживає певне психічне напруження і потребує ослабленні цього стану. Надати допомогу в таких випадках може тільки підготовлений фахівець. У психології, як і в соціальній роботі, головним об`єктом і суб`єктом є людина з безліччю проблем. Досліджуючи проблеми людини в єдності з навколишнім його зовнішнім світом, психологи і соціальні працівники спрямовують зусилля на вдосконалення особистості, відновлення фізичних і психічних сил, соціальних функцій, дають орієнтування на позитивні зміни в навколишньому середовищі.

За основу діяльності в соціальній роботі взято психосоціальний підхід, що зародився в ХХ ст., Що має велике значення для розвитку науки і практики. Основні положення цього підходу сформульовані в психологічних теоріях і адаптовані в процесі психосоціальної практики. Найважливішими з них є: психодинамическая модель індивідуальної та групової психокорекційної роботи (З. Фрейд) - бихевиористская (поведінкова) практика роботи з клієнтом, заснована на модифікації поведінки в результаті соціалізаціі- психологічні теорії А. Бандури, Дж. Роттера- екзистенційно-гуманістичний підхід до психосоціальної практиці, основу якого заклали праці А. Маслоу, К. Роджерса, Ф. Франкла, які розглядають людину як унікальну особистість. У теорії та методології соціальної роботи обґрунтовується необхідність розуміння особу клієнта у всіляких відносинах з навколишнім світом. В рамках цього підходу визнається, що внутрішнє життя людини і його взаємини тісно взаємопов`язані, надають взаємовплив один на одного.

У зв`язку з цим соціальні працівники розуміють, що допомога людині не може зводитися тільки до вирішення питань в певній ситуації, вона повинна бути систематичною з урахуванням всіх потенційних можливостей самої особистості, її здатності до росту, зміни при наявності певних умов. Звідси випливає, що надання допомоги передбачає вибір шляхів для повноцінного життя індивіда, цілеспрямоване використання всіх внутрішніх ресурсів, які допомагають долати життєві труднощі. Діяльність соціального працівника в різних верствах населення передбачає вивчення індивідуальних особливостей клієнтів в контексті з їх проблемами і урахуванням особливостей соціальної ситуації. Виходячи з цих положень, випливає необхідно з`єднати соціальне і психологічне на всіх рівнях діяльності соціального працівника: при формулюванні цілей і завдань, вивчення об`єкта впливу, в використанні професійних засобів.

Для того щоб взаємодіяти з клієнтом, більш точно сформулювати соціально-психологічний діагноз, мету і можливості роботи з ним, фахівець повинен мати достатнє уявлення про людину: індивідуально-типологічні та гендерні особливості-актуальну структуру потреб і інтересов- мотивацію особистості, яка пояснює поведінка-здатності , від яких залежать можливості людини-особливості самосвідомості, що виражаються в специфіці саморегуляції і самоконтроля- спрямованість особистості, яка виражається в успешнос і діяльності. Ефективність роботи фахівця залежить від спеціальних знань і їх умілого застосування, професійного володіння технологіями соціальної роботи з усіма категоріями населення, наявності певних особистісних якостей, що дозволяють успішно реалізовувати діяльність.

Кожна зі складових включає в себе психологічну частину, вікові особливості в різні періоди життя, володіння навичками взаємодії з людиною, наявність властивостей, що визначають придатність фахівця до практичної діяльності, комунікативні якості, певний рівень емпатії, рефлексивність і т. Д. Все професійні засоби, пріменяяющіеся в діяльності, що використовуються однією людиною по відношенню до іншого, вимагають серйозного обліку психологічних особливостей взаємодіючих між собою людей і применени в соціальній роботі методів психологічної теорії, адаптованих до психосоціальної практиці.

Сибилева Людмила Володимирівна,

Гартунг Марія Валеріївна