Метафора в побудові активних засобів сприяння адаптації молоді

Успішність включення молоді в великі соціальні спільності залежить від ступеня розвитку адаптаційних можливостей до моменту переходу від юності до дорослості. Під адаптаційними можливостями ми розуміємо збереження у людини позитивної життєвої орієнтації, його суб`єктної позиції навіть в разі зміни зовнішніх обставин в несприятливу сторону. Основним завданням фахівця по роботі з молоддю практична діяльність по розширенню адаптаційних можливостей молодих людей. Цьому можуть служити активні розвиваючі форми роботи, в тому числі проектованого характеру.

Концептуальними засадами програми з`явилися ідеї С.Л.Рубинштейна про людину як суб`єкта своєї і суспільного життя, теоретичні положення А. Маслоу про самоактуалізації як творчому освоєнні дійсності і відносинах людини зі світом, вчення про проекції як способі перетворення суб`єктивної реальності.

Метафора як різновид психологічної проекції особистості виступає засобом отреагирования наявної і моделювання бажаної соціальної реальності. Проективна літературна казка "бридке каченя", з нашої точки зору, в найбільшою мірою служить непрямим виразом актуальною для молодих людей потреби. Їх прагнення до внутрішньої самореалізації через самовизначення в зовнішньому світі відображено в сюжеті і переживаннях головного героя казки р-Х.Андерсена. Розроблена нами програма "я в цьому світі" стала спробою застосувати метафоричні форми завдань в стимулюванні самоактуалізаціонних процесів юнаків і дівчат.

Створенню програми передувало чотирирічне теоретичне і емпіричне вивчення проблем особистісного зростання старшокласників з використанням методу проективної літературної казки. У лонгитюдном дослідженні було виявлено, що відбувається перенос типу зв`язку з соціальним оточенням з шкільного середовища в студентську. Існує зв`язок між адекватністю сприйняття соціальної ситуації в групі і психологічним благополуччям суб`єкта. У осіб з високими і низькими тестовими показниками самоактуалізації виділені специфічні особливості сюжету і мови текстів казок, що і послужило приводом використовувати метафору як індикатор особистісного розвитку молодої людини в тренінговій групі. Отримані результати дозволили обґрунтувати систему розвиваючої роботи зі старшими школярами.

Основний принцип побудови програми включає в себе дві лінії розгортання роботи. Перша пов`язана з наративних і проективної завдань на створення спонукань до особистісного зміни. Друга лінія пов`язана із змістовним наповненням занять за напрямками шкал тесту А. Маслоу, в найбільшою мірою відносяться до характеристик адаптивної особистості - орієнтація в часі, автономність і креативність. У процесі здійснення програми, за допомогою різних форм творчої розвиваючої роботи, практично реалізуються можливості підвищення рівня адаптивності старшокласників, що проявляється в їх вербальному і невербальному поведінці. Проводиться експертна оцінка ефективності розвиваючої програми як по ходу її проведення, так і після.

Значення програми для молодих людей в плані підвищення їх соціально-психологічної та общелічностного компетентності важко переоцінити. Програма органічно сприймається як в системі завдань і вправ на шкільних заняттях по психології, так і в умовах заміського молодіжного табору.

Голубєва Я.В.