Розвиток особистості дорослої людини

Відомо, що комплексні дослідження, що проводилися під керівництвом Б. Г. Ананьєва, заклали основу психологічної акмеології. Ананьєв Б.Г. значну увагу приділяв психології дорослої людини. Тим часом як розвиток особистості дорослої людини є найважливішою і найменш розробленою проблемою.

Період дорослості складає основну, найбільш тривалу частину людського життя. Однак уявлення про розвиток особистості дорослої людини носить в психологічній науці неоднозначний, часом суперечливий характер. Нерідко питання розвитку особистості в період дорослості ігнорувалися або навіть ставилися під сумнів. Вони часто обмежувалися, або замінювалися проблемами виключно професійної діяльності або зводилися до питань розвитку та формування особистості дитини, підлітка, юнака.

Таким чином, уявлення про розвиток дорослої людини знаходило в даному контексті статичний, іноді навіть зворотний, регресивний характер. Більш того часом зустрічалися такі публікації, де явно заперечувалося розвиток людини в період дорослості. Чи не в малому ступені тому сприяв підхід, що обмежується біологічної детермінантою розвитку людини. Надалі в міру "занурення" в проблему останнім ставало явно недостатнім і неадекватним.

В даний час існують різні підходи до вибору дослідницької парадигми постановки цієї проблеми, визначення безпосередньо складових стадій періоду дорослості, відповідних їх змістом форм, способів і механізмів розвитку особистості дорослої людини.

Доцільно звернутися до підходів, які мають значний, але ще недостатньо розкритий потенціал. Так погляд на розвиток особистості в рамках парадигми Мясищева припускає збагачення і гармонізацію відносин людини до самої себе, до інших людей, до світу.

У свою чергу зіставлення парадигми Мясищева і гуманістичної психології, а саме концепції А. Маслоу, дозволяє доповнити уявлення про розвиток особистості змістовно, виявити і розвинути нову психологічну сутність його трактування. У зв`язку з цим відношення до себе включає блок самосприйняття (показники за шкалами самоповаги і самоприйняття) і блок почуттів, що включає показники сензитивности до себе (наскільки людина дає собі звіт у своїх потребах, почуттях) і спонтанності в їх вираженні.

Ставлення до інших містить блок міжособистісної чутливості: показники контактності (здатність до швидкого встановлення контактів, суб`єкт-суб`єктним спілкуванню) і прийняття агресії як суспільного прояву людської природи, не виправдовуючи асоціальна прояв.

Ставлення до навколишнього світу перш за все представлено базовими шкалами: компетентності в часі - здатності жити справжнім, і підтримки - незалежності цінностей і поведінки від впливу ззовні. Блок цінностей характеризує ступінь поділу людиною цінностей, властивих самореалізується особистості і гнучкість в їх реалізації. Також слід врахувати блок ставлення до пізнання: прагнення до придбання знань про навколишній світ і вираженість творчої спрямованості особистості, а також блок концепції людини: уявлення про природу людини і здатність до цілісного сприйняття.

Таким чином, розвиток дорослої людини передбачає досягнення високого рівня особистісної зрілості у всіх трьох сферах: ставлення до самого себе, до інших людей, ставлення до світу.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!