Час стратегій

Психологія сьогодні опинилася в дивовижній ситуації - ситуації порожнечі. Все, на що вона орієнтувалася в попередні періоди - це було знання в його змістовної наповненості, це були уявлення і ідеї, теорії і міфологеми, гіпотези і техніки в їх структурної відчутності. Можна сказати, що конституювалося існування кінцевої реальності, до якої має відсилати всяке психологічне дослідження або психологічну практику. Це позначалося як "реальність психічного" або "психологічна реальність".

Сучасна ситуація показує нам можливість мислити і діяти по-іншому. Найточніше нове положення справ сформулював М. Фуко: "Проблема множинності інтерпретацій, конфлікту між різними інтерпретаціями, виявилася структурно можливою саме завдяки таким принципом інтерпретації, коли вона йде в нескінченність, коли у неї немає абсолютної точки, виходячи з якої вона про саму себе судить і вирішує "[Фуко М., 1994].

А що є інтерпретація "йде в нескінченність" крім як стратегія? Ми живемо в час стратегій, коли немає тієї кінцевої точки інтерпретації, до якої вона неминуче приходить і тим самим зупиняється. Є лише стратегія, яка створює і суб`єкта, і об`єкти, і форми, і зміст, і реальності. У цьому сенсі немає якоїсь "психологічної реальності", єдиної для всього простору психології. Є лише стратегія мислення і діяльності. Надмірність стратегій і породжує конфлікти інтерпретацій, інтерпретації інтерпретатора і т.д., з чим ми і стикаємося сьогодні в психології.

Корбут А.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!