Як позбутися страху темряви

Продовження. Початок: Страх (боязнь) темряви у дітей.

Іноді для істотного полегшення життя вашого малюка досить зовсім небагато - всього лише залишати включеним невеликий каганець чи нещільно закривати двері в кімнату, щоб туди міг проникнути світло з коридору. Поговоріть з дитиною, запитаєте про те, що ви можете зробити для того, щоб кімната перестала здаватися такою жахливою в нічний час. Досить часто таких нескладних заходів виявляється вже досить, щоб дитина набагато спокійніше ставився до необхідності лягати спати, а через деякий час від використання нічника стає можливим відмовитися. Тільки тут не варто поспішати, ви можете перестати залишати світло на ніч тільки тоді, коли дитина спокійно на це погодиться.

Якщо страх темряви виражений сильніше і описані вище заходи не допомагають (або ви свідомо не хочете їх використовувати, вважаючи, що не можна «йти на поводу» у дитячих страхів), можна застосовувати і інші способи. Наприклад, як і в випадку з іншими страхами, спробуйте потихеньку привчати сина або дочку до пугающему предмету, роблячи це в ігровій формі, не допускаючи виникнення неприємних переживань. Можна, наприклад, запропонувати відправитися в темну кімнату вдвох, за ручку, і досліджувати все її кути і закутки. Наступного разу можна запропонувати дитині зайти в кімнату також разом з вами, але вже не тримаючись за руки. Потім можна заховати в темній кімнаті якийсь подарунок для дитини (наприклад, щось смачне) і запропонувати самостійно знайти цю «приманку».

До речі, деякі ігри також прекрасно допомагають впоратися зі страхом темряви: це все ігри, в яких зав`язують очі, наприклад класичні «Жмурки».

Можна використовувати і такий спосіб психологічної роботи зі страхами, як малювання: запропонуйте дитині намалювати, як він боїться темряви, зобразити щось страшне і небезпечне, що ховається в темній кімнаті і дихає в кутку. Нехай дитина робить з цими малюнками те, що йому або їй захочеться. Потім поступово можна переходити до малюнків на тему «Як я не боюся темряви».

Як і в разі інших страхів, намагайтеся поменше звертати уваги на прояви страху і побільше - на будь-які, нехай навіть самі мізерні, ознаки поступового подолання проблеми вашим сином або дочкою. Цим ви забезпечите дитини необхідною підтримкою і зможете закріпити в поведінці бажані риси.

Велику допомогу при роботі з острахом темряви можуть надати і казки. Ви вже знаєте про те, що казки - це прекрасний інструмент психологічної допомоги та розвитку. Наведемо тут казку, написану чудовим фахівцем з казкотерапії Т. Д. Зінкевич-Євстигнєєва спеціально для дітей, які бояться темряви (див. Додаток).

Спробуйте почитати з дитиною цю казку, поговорити про неї, запропонуйте синові або доньці намалювати якісь запам`яталися моменти казки, дуже корисно також розіграти окремі епізоди цієї казкової історії. І цілком можливо, ви помітите, що через кілька днів вашій дитині буде набагато легше залишатися на ніч в темній кімнаті.

Отже, щоб допомогти дитині подолати страх темряви:

постарайтеся поступово «приручити» темряву, зробити її звичною і «безпечною», пропонуючи дитині спеціальні ігри та винагороджуючи за зроблені успіхи;
пропонуйте синові чи доньці малювати свої страхи, висловлюючи власні почуття;
розповідайте дитині казки, в яких герої успішно справляються з цим страхом.