Особливості взаємовідносин в міжетнічної групі студентів - майбутніх педагогів

Величезна кількість науково-технічних досліджень приніс нам пішов 20 століття і разом з тим війни і руйнування принесли величезну кількість людських життів і страждань. Багато конфліктів носили і досі мають яскраве національне забарвлення. Минулий століття було століттям воєн терору і насильства, на яке жителі Землі прирекли себе не бажаючи розуміти і поважати один одного. Тому зараз необхідно в кожному з нас в наших дітях виховувати інтерес до цінностей, ідеалів інших народів, міжрасову толерантність по відношенню до них, бажання дізнатися якомога більше про особливості культури різних народів.

Практично кожна область Росії є поліетнічним районом, де поруч один з одним проживають і грузини, і вірмени, і чеченці, українці і т.д. Які ж особливості і що саме впливає на відносини між людьми в цих групах? Взаємовідносини в групі визначаються особливостями соціальної поведінки. У загальному вигляді соціальну поведінку можна визначити як особливу форму існування активності людини в суспільстві, соціальних групах, спрямовану на підтримку і розвиток цього суспільства, груп і самої особистості. Соціальна поведінка при цьому регулюється різними факторами - соціальними та психологічними.

Основним регулятором соціальної поведінки в малій групі є соціальні норми. При цьому групові норми є продуктом, утворений в ході соціальної взаємодії, що виникає в процесі життєдіяльності групи, а також вводиться в неї більшої соціальної спільністю (наприклад, організацією). Специфічні регулятори соціальної поведінки виділяються і на рівні особистості - це її соціальні установки (аттітюди).

Крім того, регулятори соціальної поведінки особистості можуть бути представлені як "зовнішні" - соціальні або "внутрішні" - психологічні. Детермінація поведінки "зовнішніми" соціальними регуляторами визначається "внутрішніми" - психологічними особливостями людини, наприклад, його потребами, мотивами, схильностями, якостями і вже інтеріоризувати, засвоєними цінностями, ролями і т.д. У цьому полягає безперервний процес соціалізації людини, а також проявляється механізм взаємозумовленості "зовнішніх" і "внутрішніх" регуляторів поведінки, що дозволяє пояснити процес розвитку особистості в її активній взаємодії з соціальним середовищем. Соціальну психологію як науку, що виникла і розвивається на стику соціології і загальної психології, цікавлять в рівній мірі і соціальні ( "зовнішні") і психологічні ( "внутрішні") регулятори соціальної поведінки. Одними з найбільш вивчених, що діють на різних рівнях - в суспільстві і в соціальних групах, а також притаманних особистості регуляторів соціальної поведінки є норми і цінності.

Норми і цінності тісно взаємопов`язані між собою. В цілому ціннісно-нормативна система регуляції соціальної поведінки є підставою процесу соціалізації особистості.

Для виявлення цінностей в поліетнічному групі (на прикладі однієї з груп студентів ВДПУ) нами була використана методика Шварца для вивчення цінностей особистості в адаптації В. Н. Карандашева. Відповідно до теорії Ш. Шварца базові людські цінності виявляються у всіх культурах. Згрупувавши їх в залежності від переважної мотивації, виділив 10 типів цінностей: влада, досягнення, гедонізм, стимуляція, самостійність, універсалізм, доброта, традиції, конформність, безпеку.

Цінності особистості існують на двох рівнях: на рівні нормативних ідеалів і на рівні індивідуальних пріоритетів.

Аналізуючи отримані результати можна сказати, що збіг між реальним і ідеальним поведінкою збігається практично на 70%, тобто в даній групі ідеальні цінності відповідають реальним, що проявляється в житті.

Ще одна особливість: Найбільш бажані нормативні ідеали - це безпека і гедонізм (безпека - для себе та інших людей, гармонія, стабільність суспільства і взаємовідносин. Це базові індивідуальні та групові потреби. Узагальнено тип, а не два різних. Цінність відноситься до колективної безпеки, в значній мірі висловлюють безпеку і для особистості (соціальний порядок, безпеку сім`ї, національна безпека, взаємне розташування, взаємодопомога, чистота, почуття приналежності, здоров`я-гедонізм - задоволення, насолода життям). Найбільш бажані індивідуальні пріоритети - це гедонізм і доброта (доброта - доброзичливість, сфокусована на благополуччі в повсякденній взаємодії з близькими людьми. Вихідним є потреба в позитивному взаємодії, потреби забезпечення процвітання групи. Мета - збереження благополуччя людей, з якими індивід знаходиться в особистих контактах (корисність, лояльність, поблажливість, чесність, відповідальність дружба, зріла любов)

Рубцова Наталія Миколаївна