Особливості соціальних мереж залежної особистості

Взаємодії і взаємини між людьми звично розглядаються в поняттях групи. Однак на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій, провідну роль інформації стало більш актуальним аналізувати відносини між людьми через таке поняття, як соціальна мережа. Соціальні мережі - соціальні об`єкти, групи, організації, системи, які об`єднані одним або більше типом взаємин. Дані групи можуть розділяти спільні цінності, погляди і ідеї-мати соціальні контакти- складатися в родстве- бути членами в певних організаціях, а також можуть включати і інші аспекти людських відносин (Olivier Serrat, 2009).

Соціальна парадигма мережі забезпечує теоретичні і методологічні інструменти для розуміння природи сучасних суспільств. Зазвичай дослідники соціальних мереж зацікавлені в моделюванні відносин між індивідами, які складають соціально детерміновану, т. Е. Задану зовнішніми обставинами і соціальними силами групу, що має очевидні кордону.

В останнє десятиліття особливу увагу соціальних дослідників привертають его-мережі, що не мають очевидних кордонів. Під особистою (або его) мережею розуміють соціальні (родинні, професійні, дружні, сусідські і т. П.) Зв`язку окремого індивіда. По суті, персональна мережа - це світ відносин з точки зору однієї людини, якого називають центральним індивідом, або его. Це безпосереднє соціальне оточення індивіда виступає сполучною ланкою між особистістю і суспільством. Особиста мережу грає важливу роль у вихованні, становленні особистості і її соціалізації, будучи провідником цінностей і норм поведінки, домінуючих в суспільстві.

Его-мережа включає:

1) самого его;

2) інших індивідів, з якими він підтримує відносини;

3) зв`язки его з цими іншими;

4) зв`язку між іншими учасниками мережі.

Принцип освіти особистих мереж, їх природа і функціонування в значній мірі залежать від соціальної структури суспільства і відображають відбуваються в ньому процеси. Структура его-мереж залежить від культури, релігії, традицій і багатьох інших характеристик суспільства (С. В. Сивуха, 2006).

У даній статті будуть розглянуті особливості соціальних мереж хімічно залежної особистості. Нами було проведено пілотажно дослідження, в якому взяли участь 20 опіумних наркоманів, які перебувають на лікуванні в 1-му наркологічному відділенні р Мінська. Вік пацієнтів від 26 до 36 років. Стаж прийому від 8 до 20 років.

Була застосована батарея методик, що дозволяє виявити особистісні особливості, характер міжособистісних відносин і специфіку сімейної історії респондентів. При аналізі стажу захворювання було встановлено, що практично у всіх респондентів перше вживання наркотичних речовин припадає на період від 15 до 20 років. Важливим в контексті проведеного дослідження видається той факт, що всі респонденти вперше вжили наркотик, перебуваючи в групі знайомих однолітків, в якій деякі члени вживали психоактивні речовини. З аналізу історій наркоманів слід, що вживання наркотиків обмежує (звужує) соціальні взаємодії особистості і зосереджує їх у певній наркоманической мережі. Вивчення анамнезу життя наркоманів дозволило встановити той факт, що всі випробовувані мали ряд травмуючих життєвих ситуацій, таких, як: залежні члени сім`ї, фізичне або психологічне насильство з боку значущих інших, насильницькі смерті в поколіннях, проблеми взаємовідносин в сім`ї між батьками і дітьми.

Дані факти свідчать про значні травматичні події, що відбувалися в дитинстві, несприятливих життєвих ситуаціях і не задовольняють взаєминах з рідними і близькими. Дослідження (Ronald B., Cox Jr., 2010) показують, що хімічно залежна особистість буде функціонувати у відповідній собі соціальної мережі. Фактично для більшості залежних людей їх соціальні мережі складаються з таких же залежних. Важливим є той факт, що особистість з залежними паттернами поведінки буде вибирати таку соціальну мережу, модель якої відповідає її власним. Такі мережі створюють взаємозалежні відносини, свого роду замкнуте коло, в якому підтримуються існуючі залежні патерни поведінки.

Таким чином, інтерес до его-мереж обумовлений широкою сферою прикладного застосування. Виявлення особливостей соціальних мереж залежної особистості дає можливість побудови більш ефективної реабілітаційної та профілактичної роботи.

Громова І. А.