Про прояві емоцій в голосі

Емоції в психології досліджуються досить давно. За всю історію психологічної науки різними вченими були запропоновані різні класифікації емоцій, були висунуті теорії про зв`язок емоцій людини з іншими психічними процесами, піднімалися питання про походження і істинну природу емоцій. Окремою темою досліджень було прояв емоцій в поведінці людини, були поставлені завдання об`єктивного визначення емоцій по людській поведінці.

До кінця XX в. були досягнуті певні результати. Полом Екманом, Уоллесом Фрізеном і іншими американськими психологами була створена FACS (Facial Action Coding System), система кодування лицьових м`язів, по якій аналізувалася міміка людини. Результати їх досліджень показали, що певні мімічні вирази пов`язані з конкретними емоційними реакціями. Вивчення поз і жестів людини, навпаки, не дало жодних певних результатів.

З невербальних ознак поведінки людини найбільш невивченим залишився тільки голос. Дослідження вираження емоцій за допомогою голосу було розпочато в позаминулому столітті природодослідниками, вченими, спостерігають за поведінкою людини і тварин. Ще в книзі Чарльза Дарвіна "Вираження емоцій" розглядалося зміна голосу людини і тварин під впливом будь-яких емоцій. Дана наукова тема довгий час була актуальною і в психології, особливо в період активного дослідження невербальної поведінки. Однак будь-яких однозначних висновків і науково достовірних результатів отримано не було.

В якійсь мірі це можна пов`язувати з недостатньо розвиненою технічною базою. У 1982 р вийшла стаття Клауса Р. Шерера "Методи дослідження голосової комунікації: парадигми і вимірювання", яка і до цього дня є досить докладним і грунтовною оглядом усіх можливих підходів до дослідження голосу і теорій, що пов`язують голос з різними психічними явищами. Шерер виділяє три групи голосових характеристик, які можливо вивчати технічними засобами: характеристики тривалості, характеристики інтенсивності і характеристики частоти. Фактично це все, що ми можемо технічно заміряти в голосі людини. І хоча після виходу даної статті пройшло майже 30 років, технічне оснащення дослідників-психологів значно покращився, об`єктивно вимірювати емоції по голосу все ще неможливо. Пряма взаємозв`язок голосових характеристик і конкретних емоцій також до сих пір не було виявлено. Що дуже дивно, оскільки ми якимось чином все ж розуміємо емоції співрозмовника по його голосу. Втім, це не був єдиний спосіб вивчення емоцій і голоси.

У 1985 р біолог Володимир Петрович Морозов запропонував новий термін - емоційний слух, що описує здатність розпізнавати по звуку голосу людини (зокрема, говорить) його емоційний стан. Емоційний слух розглядається як еволюційно більш давня форма слухового сприйняття в порівнянні з мовним (семантичним) слухом. В. П. Морозов розробив тест для визначення ступеня розвитку емоційного слуху. У цьому тесті обстежуваному пред`являються для декодування емоційного стану три фрази (в магнітофонного запису), вимовлені професійним актором, який імітував п`ять станів (радість, смуток, страх, гнів і нейтральний стан). За результатами досліджень Морозова було виявлено, що люди різних професій і вікових груп з різною успішністю определеют емоції по голосу. Але більш значущим в даному дослідженні є сам факт того, що випробовувані досить успішно емоції визначали. І якщо існує емоційний слух, що дозволяє нам визначати емоції в голосі співрозмовника, значить, якимось чином емоції в голосі проявляються.

Природно, ця наукова тема є надзвичайно трудомісткою, зокрема, через велику кількість факторів, які необхідно враховувати при аналізі голосу людини. Але технічне оснащення сучасної психологічної науки повністю розташовує до проведення досліджень навіть такої складності. Крім того, все ще неохопленою залишається фізіологічна сторона питання, а саме взаємозв`язок емоційних реакцій і певної вібрації голосових зв`язок. У будь-якому випадку, без всебічного вивчення прояву емоцій в голосі, дослідження емоцій людини не можна вважати завершеним.

Мусатов К. А.