Профілактика адиктивної поведінки в підлітковому середовищі

Зміни, що відбуваються сьогодні в нашому суспільстві, висунули цілий ряд проблем, однією з яких є проблема адиктивної поведінки в підлітковому середовищі. Вирішення цієї проблеми на території Російської Федерації в даний час визнано одним із першочергових завдань, що стоять перед державою і суспільством. Невисока ефективність лікування наркологічних захворювань загальновідома, в результаті все більший пріоритет віддається профілактичним заходам.

Особливо це актуально в профілактичної діяльності серед підлітків, т. К. Саме ця частина населення найбільш схильна до наркологічним захворювань. Саме тому основний акцент повинен ставитися на заходи первинної профілактики, спрямованої на підтримку і розвиток індивідуально-психологічних особливостей підлітків, що сприяє збереженню фізичного, особистісного та соціального здоров`я. До заходів первинної профілактики відносяться міри захисту, які можуть впливати або на шляху несприятливого впливу наркопровоцірующіх факторів, або на підвищення стійкості організму людини до несприятливих факторів.

Перші кроки по вивченню і розробці профілактичних моделей пов`язані з ідеями Т. М. Богомоловій, І. Канкаровіча, В. Ф. Матвєєва, В. І. Демченко. Найбільш серйозні дослідження проблеми проведені зарубіжними вченими М. Кінгом, У. Коеном, Ч. Цітренбаумом, Е. Фроммом, Е. Чарлтон. Але їх висновки вимагають перевірки в умовах російської дійсності. Матеріал зарубіжних вчених дає можливість говорити про спільні проблеми розвитку системи первинної профілактики, про схожих тенденції в розвитку, але про різні умови їх застосування. В даний час багато вітчизняних вчені звертаються до проблеми первинної профілактики наркоманії: формується спеціальна система первинної, превентивної профілактики з її змістом, формами і методами (С. В. Березін, К. С. Лисецький, Е. А. Голівкіна) - науково обґрунтовується система корекційно-розвиваючої роботи в студентському середовищі (Н. А. Сирота, В. М. Ялтонский, Т. В. Волкова, Т. С. Буніна, І. Б. Орєшнікова). Розробляється система самореалізації особистості в соціумі (Б. Є. Спрангер, Ю. І. Філімоненко, А. Удалова), апробується система діагностичного вивчення підлітків, схильних до вживання наркотиків, і надання їм психологічної допомоги (В. Р. Арагон, В. В . Куликов, О. І. Роїк, Ф. Б. Березін, М. П. Мірошникова, Е. Д. Соколова).

Таким чином, різні аспекти первинної профілактики досліджені, розроблені і впроваджені в різному ступені, але для роботи з такими дітьми потрібні особливі фахівці, тому в школах, інтернатах, дитячих будинках, освітніх установах для дітей з проблемами в розвитку потрібні спеціальні психології, готові організовувати і проводити інтеграційні і реабілітаційні заходи. З огляду на соціальну значимість, складність, комплексність проблем, що вирішуються в рамках профілактичної діяльності, постала необхідність у проведенні наукових досліджень. Основним завданням, на вирішення якої спрямовано наукові дослідження, є розробка найбільш ефективної програми первинної профілактики залежної поведінки. Новизна поставленого завдання полягає в новому підході до розробки програми первинної профілактики залежної поведінки, з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей підлітків, російських традицій і досвіду, сучасних наукових традицій.

Зміст програми по реалізації даної моделі враховує потреби Тульського регіону. Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи: теоретичний аналіз наукової, психолого-педагогічної літератури-психолого-педагогічний експеримент в єдності його етапів (констатуючий, формуючий, контрольний) - метод проектів-моделювання- психодиагностические методи-аналіз отриманих даних. Дослідження показало, що всі підлітки мають особистісні проблеми, але не всі з психологічними проблемами стають залежними. Людина матиме психологічний імунітет проти залежності, якщо він здатний адекватно виражати свої почуття, підтримувати здорові відносини з іншими, вміє ставити цілі і реалізовувати їх.

Лобанова А. В.