Психосемантические методи діагностики особистості

Процеси сприйняття, мислення, пам`яті та інші опосредуются системою значень, існуючих в індивідуальній свідомості в різних формах (у вигляді

знаків, символів, образів, вербальних формулювань).

Психосемантична діагностика спрямована на оцінку категоріальних структур індивідуальної свідомості, на реконструкцію системи індивідуальних

значень і особистісних смислів, на виявлення індивідуальних відмінностей в процесах категоризації.

Семантичний підхід застосуємо і для діагностики особистісних рис. При його реалізації конструюють і використовують методики, стомлений матеріалом

яких служать словесні позначення особистісних рис. Діагностика з їх допомогою є самоопис (самохарактеристику) суб`єкта або

інших осіб за допомогою системи значень, що відображають конкретні риси. Психосемантические методи діагностики особистості дозволяють розкрити

індивідуальні системи значень, що несуть так зване особистісне знання. Під останньою розуміють сукупне знання про людську особистість,

яким володіє індивідуальну свідомість.

Як відомо, слова мають як досить стійке предметне (денотативного) значення, так і оцінне, афективний (коннотативное) значення. це

відноситься не тільки до лексики особистісних рис, а й до понять з інших областей індивідуального знання, в тому числі знань про неживу природу.

Приписуючи якесь властивість об`єкту, ми завжди маємо на увазі при цьому і якусь оцінку цієї властивості. Крім цієї упередженості, оцінковості

нашого сприйняття при використанні психосемантична методів слід враховувати і той факт, що денотативного значення слова не є чисто

семантичним, а відображає особливості минулого досвіду індивіда і тому також в певному сенсі суб`єктивно. описані особливості

категоріальних структур індивідуальної свідомості пояснюють, чому семантичні самоопису і опису інших людей виявляються нестійкими.

Психосемантический підхід до діагностики особистості іноді визнають іншим, відмінним від діагностики за допомогою традиційних опитувальників, в яких даються

опису поведінкових або емоційних проявів і в залежності від їх вибору інтерпретуються значення тих чи інших рис. Разом з тим відмінності не

є суттєвими.

Як психосемантична методи, так і традиційні опитувальники насправді вимірюють уявлення людини про себе.

Як ті, так і інші включають оцінний компонент. Вище вже пояснювався цей факт стосовно семантичним методам. Що стосується опитувальників, то,

відповідаючи на них, випробуваний накладає на представлені там опису поведінки або відносин свої власні суб`єктивні шкали оцінок,

що відображають його досвід. Чим легше випробуваному розпізнати межу, яка оцінюється по словесній формулюванні опитувальника, тим сильніше виявляється оціночний

компонент відповіді - частіше дається соціально схвалюваний, позитивно розглянутий відповідь. Дана обставина означає, що, використовуючи традиційні

опитувальники, психологи часто отримують не об`єктивну картину особистісних рис, а спотворену оцінним компонентом їх сприйняття.

Як семантичні методи, так і опитувальники вимагають від випробовуваних навичок рефлексії, самоаналізу, самоспостереження.

А. Г. Шмельов бачить спорідненість цих методів також і в тому, що вони відтворюють одні й ті ж універсальні риси (фактори) особистості, оцінюючи таким

чином подібні боку особистісного знання.

Беручи до уваги всі розглянуті риси подібності психосемантична методів з традиційними опитуваннями, К. М. Гуревич об`єднав їх в одну

групу формалізованих методів, названу опитуваннями. Разом з тим не можна не відзначити, що психосемантична методи є идиографический і

застосовуються для обстеження індивідуальних випадків. Вони виявляються корисними в прогнозі поведінки конкретних людей в певних ситуаціях, в

той час як традиційні опитувальники придатні для передбачення усередненого поведінки індивіда, що виявляється їм протягом досить протяжних

періодів часу.

Серед психосемантична методик можна виділити дві групи. Перша являє собою списки дескрипторів (описів рис), за допомогою яких

випробовуваний повинен описати себе або інших осіб. Друга група - це шкальні техніки, призначені для оцінювання себе чи інших за певними

шкалами, полюси яких позначені якимись короткими або розгорнутими назвами. Шкали можуть даватися в словесній, числовий і графічній

формах. До першої групи належить Контрольний список прикметників (Adjective Check List - ACL). Ця методика була створена спеціально для оцінки

уявлень людини про саму себе. Розроблена в США при Інституті з вивчення та оцінки особистості Г. Гоухом, вона являє собою список з 300

розташованих в алфавітному порядку прикметників від «авантюрний» до «лютий». Випробуваний позначає все прикметники, які, як він

вважає, описують його самого.

«Контрольний список прикметників» на практиці використовується досить широко - в клініці, при виборі професії, для оцінки ефективності в

політичної та економічної діяльності та ін. Основні недоліки цієї методики психологи бачать в наступному:

- вона нав`язує суб`єкту ті параметри (рис), за якими слід проводити оцінку об`єкта (себе або іншої людини), при тому що ці параметри

можуть бути для негр незначущі;

- приписування об`єкту тих чи інших параметрів може викликати труднощі з ряду причин (через неясність розуміння параметрів або умов їх прояву

у об`єкта та ін.).

Другий з названих недоліків частково усувається при використанні методик шкалювання, серед яких однією з найбільш поширених

є Семантичний диференціал (Semantic Differential). Будучи розробленої Ч. Осгуд і його співробітниками спочатку як засіб дослідження

психологічних аспектів осмислення понять, ця методика дуже швидко стала розглядатися методикою оцінки особистості, придатної в першу чергу

для вимірювання особистісних установок і відносин до певного кола об`єктів.

«Семантичний диференціал» являє собою стандартизовану методику, в якій випробуваному пред`являється кілька семибальних шкал,

нанесених горизонтально на один бланк (бланк для відповідей). Кінці шкал задані словами (прикметниками), що мають протилежні значення. Сім

градацій найчастіше також позначені вербально, хоча можливі числові і графічні (у вигляді відрізків) позначення. Кожен об`єкт (поняття) повинен

бути оцінений не менш ніж по 15 таким біполярним шкалами. Оцінка полягає у віднесенні до певного полюса шкали з певною градацією.

Обрану градацію слід або підкреслити, або обвести кружком на відповідному бланку. Приклад: Я

хороший

сильно середньо слабо ніяк слабо середньо сильно Поганий

Жорстокий сильно середньо слабо ніяк слабо середньо сильно Добрий

Замкнуте сильно середньо слабо ніяк слабо середньо сильно Розкутий

Сильний сильно середньо слабо ніяк слабо середньо сильно Слабкий

Якщо з`єднати відрізками всі зроблені позначки, то на відповідному бланку відіб`ється суб`єктивний семантичний профіль прошкалірованного об`єкта,

який і аналізують.

«Семантичний диференціал» застосовується для вирішення різних практичних проблем:

- в клініці;

- при консультуванні;

- для виявлення різноманітних соціальних установок;

- для дослідження ставлення до різних досліджуваним навчальним предметам, ставлення до різних товарах і торговим маркам і ін.

Така широта використання пояснюється тим, що в якості оцінюваних об`єктів можуть використовуватися сам індивід, члени його сім`ї, друзі, колеги

по роботі, представники різних професій, навчальні предмети, назви товарів, різні види діяльності, радіо-і телепрограми і багато іншого. за

суті термін «семантичний диференціал» використовується зараз для позначення цілого сімейства методик, побудованих за одним і тим же

принципам. В даний час не припиняється робота по вдосконаленню цієї методологіі- для аналізу результатів використовується складна

статистична обробка, а також сучасні комп`ютерні методи. Розробляються і застосовуються невербальні варіанти семантичного

диференціала (коли полюса шкал задаються невербальними засобами).

Одна з модифікацій технік шкалювання є методики сортування. Прикладом цих методик є Q-сортування (Q-technique, Q-sort),

розроблена В. Стефенсоном для дослідження уявлень індивіда про самого себе. Індивіду дається набір карток, що містять твердження або

назви властивостей особистості. Він повинен розподілити їх за групами від «найбільш характерних» до «найменш характерних» для нього. Кількість груп, на

які повинен розділити картки випробуваний, а також число карток в кожній з них задається психологом.

Q-сортування використовується для вирішення різноманітних психологічних проблем. Залежно від них випробуваному пропонують класифікувати

картки за наступними критеріями:

- по відношенню до себе в різноманітних ситуаціях (наприклад, вдома, на роботі, в спілкуванні з іншими людьми);

- яким він є насправді з його точки зору (реальне Я);

- яким він представляється іншим людям (соціальне Я);

- яким він хотів би бути (ідеальне Я).

Така інформація збирається на різних стадіях психотерапії для констатації відбулися змін. Можна розподіляти картки стосовно

іншим людям, що дозволяє виявити ставлення випробуваного до них, а також використовувати для їх опису. В останньому випадку варіанти Q-сортування

використовуються для отримання всебічної оцінки особистості професійно підготовленими спостерігачами (експертами), а також для описів будь

цікавить психолога категорії людей (професійні групи, групи з психіатричними синдромами і ін.) Крім того, принцип Q-сортування

може бути реалізований при роботі випробуваного з різними об`єктами.

Основна складність розробки семантичних методів діагностики полягає в підборі та уніфікації значень слів і виразів, що включаються до складу

списків рис, в неминучості їх суб`єктивної інтерпретації різними індивідами, коли навіть незначне зміщення акценту при виборі лексики в ту

або іншу сторону може привести до зміни і навіть спотворення уявлень про особистісному знанні, притаманному індивіду.

Загальний недолік всіх описаних вище семантичних методик психологи вбачають у тому, що внаслідок заданості - як переліків особистісних рис, так і

суб`єктів, яких потрібно по ним оцінювати, - існують сумніви в достовірності їх даних. Якщо ті риси особистості або біполярні шкали, за якими

випробуваний змушений вимірювати людей, не розглядаються ним як істотні, корисні, не є для нього первинними для винесення суджень про

особистості, то результат діагностики не буде адекватно відображати його особистісне знання (власну теорію особистості, за висловом Дж. Кел-ли), а з`явиться

свого роду артефактом.

Цього недоліку позбавлений ще один семантичний підхід до діагностики особистості, заснований на використанні репертуарних особистісних решіток (Repertory

Grid Technique). Вони дозволяють індивіду самому конструювати свій індивідуальний досвід, виявляють ті суб`єктивні шкали, якими користується індивід

при сприйнятті, розумінні і оцінці навколишнього світу. Їх автором є американський психолог Дж. Келлі. У процесі діагностування

вибудовується матриця, що заповнюється або психодиагностом, або самим піддослідним. Стовпчиках матриці відповідають так звані елементи,

що представляють собою групу об`єктів, щодо яких виявляються оцінки випробуваного. Елементи задаються психодиагностом і можуть представляти

собою найрізноманітніші предмети, відносини, поняття, ситуації, кольору, професії, навчальні дисципліни та інше, т. е. все те, що психодиагносту

є істотним для виявлення тих чи інших оцінок людини. Рядками матриці є конструкти - суб`єктивні шкали людини, ті

мірки, з якими він підходить до побудови образу навколишнього світу. У процесі діагностування кожен елемент оцінюється по кожному конструкту.

Якщо в якості елементів виступають люди, то конструкти найчастіше відображають особистісні риси, що визначають ставлення людини до оточуючих і

собі. Тому при правильному використанні репертуарних методик можна виявити уявлення індивіда про людей, про їх найважливіші характеристики,

вибудувати ієрархію особистісних рис у свідомості цієї людини.

Репертуарні особистісні методики стали використовуватися порівняно недавно. Вони обіцяють великі перспективи як ефективний засіб

особистісної діагностики. Цей метод знаходить все нових прихильників в різних сферах практики. Однак слід пам`ятати, що він так само, як і інші

діагностичні інструменти, виявиться корисним тільки в руках професійно володіє їм людини.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!