Програма корекції почуття самотності у підлітків

На основі отриманих в ході дисертаційного дослідження самотності у підлітків, проведеного в 1999-2002 роках, результатів, практичного досвіду роботи з підлітками та аналізу літератури, присвяченої вивченню психологічних тренінгів для роботи з підлітками, ми пропонуємо програму психолого-педагогічного супроводу підлітків з загостреним переживанням самотності . Програма складається з двох блоків: 1) Діагностика включає в себе вивчення особистісних особливостей, соціальної ситуації, минулого досліди. Ми вважаємо, що система діагностичних процедур (СМОЛ - скорочений варіант MMPI, підлітковий варіант 16-факторного опитувальника Кеттела- малюнок неіснуючого жівотного- методика дослідження самотності у підлітків, розроблена і апробована нами) дозволяє якісно виявити підлітків, які відчувають загострене переживання самотності. 2) Корекційна робота проводиться в три етапи.

На першому етапі підлітку пропонується пройти спеціально організований тренінг, однією з головних цілей якого є зниження переживання самотності. Якщо підліток відмовляється від участі в тренінгу, психолог працює з ним індивідуально. Однак на даному етапі корекційної роботи тренінгова форма занять краще, тому що зниження загостреного переживання самотності при психологічному впливі у вигляді тренінгу настає швидше за рахунок того, що підліток досить швидко переконується в тому, що багато хто може зрозуміти і розділити його переживання.

На другому етапі корекційної роботи підлітку надається психологічна підтримка по закріпленню старих і придбання нових навичок спілкування, подолання стресових ситуацій, самопізнання і саморозвитку. За бажанням підліток може відвідувати інші розвиваючі тренінги або брати участь в індивідуальній роботі з психологом. Досвід показує, що до 15 років підлітки вважають за краще тренінги, які містять елементи гри, випробувань. Після 15 років - тренінги, в яких велика частина часу приділяється дискусіям і спілкуванню на більш високому духовному рівні (Лидерс А.Г., 1998, 2000, 2001 Дж.Аллан, 2001). Після основного тренінгу підтримка повинна здійснюватися не менше 1 року.

Велику роль відіграє заключний етап корекційної роботи, на якому підбиваються її підсумки. Бажано, щоб заключні зустрічі проводилися з кожним індивідуально. На цих двох-трьох сесіях психолог і підліток разом згадують все, що відбувалося з ним. Увага звертається на те, що він переживав і що придбав, спілкуючись з психологом і групою (групами). Психолог дарує підлітку папку з його малюнками, тестовими показниками, деякими виписками з протоколів тренінгів і т.д. На закінчення обговорюються проблеми, над якими підліток буде працювати далі самостійно.

Досвід проведення тренінгів для підлітків із загостреним переживанням самотності дозволив сформулювати ряд практичних рекомендацій щодо їх організації та проведення: 1) Добре було б проводити спеціально організовані тренінги з підлітками, котрі відчувають самотність. Спілкуючись з однолітками, підліток, який переживає цей стан, усвідомлює, що він не єдиний, хто стикався з самотністю, і що багато його однолітків відчувають схожі переживання, перебуваючи в такому стані. В результаті приходить усвідомлення того, що інші люди можуть їх зрозуміти, виникає відчуття близькості з людьми, яке сприяє зниженню загостреного переживання самотності. У порівнянні з індивідуальним консультуванням тренінг, як показує практика, набагато швидше дає позитивні результати. 2) Кількість підлітків, які не зазнають самотність, має трохи перевищувати групу підлітків із загостреним переживанням самотності. Учасники тренінгу, які не відчувають самотності, постійно надають підтримку своїм одноліткам, що переживають самотність, допомагаючи їм знайти необхідні варіанти при виконанні завдання, даючи позитивний зворотний зв`язок. Крім того, вони виступають як "зразок" поведінки і переживань, які можуть бути у людини, що не випробовує самотність, дозволяють поглянути по-іншому на різні життєві ситуації. Підлітки, які не відчувають самотності, в рамках тренінгу мають можливість пізнати і краще зрозуміти своїх однолітків, їх переживання, що сприяє побудові більш ефективних комунікацій з ними та іншими людьми, самопізнання. 3) Вихід підлітка в рефлексивну позицію спостерігача сприяє зниженню сили емоційних переживань і виникнення альтернативного погляду на подію, заснованого на логіці і аналізі того, що відбувається. Аналіз сприяє більш повного сприйняття будь-якій життєвій ситуації (і стану самотності). 4) Формування у підлітків життєвих цілей і умінь планувати власний час. Досвід роботи з підлітками, котрі відчувають загострене стан самотності, показав, що в даному стані респонденти відчувають негативні переживання через відсутність життєвих цілей, надлишку вільного часу, брак інформації про те, як можна організувати своє життя. 5) Адекватізація "Образа Я" і розширення уявлень про сверстнике. При загостреному переживанні самотності, адекватність сприйняття себе і однолітка порушується. Отже, необхідно проводити корекційну роботу з підлітками, спрямовану в цілому на розвиток емпатії, підвищення самооцінки, формування когнітивних способів само- і міжособистісного пізнання (перш за все здатності до всебічної та адекватній оцінці себе і однолітка). 6) Одним з аспектів переживання загостреного почуття самотності у підлітків є порушення взаємодії зі значущими людьми. Одним із способів надання допомоги підліткові є розвиток у них навичок взаємодії з людьми, які сприяють налагодженню спілкування з оточуючими. Крім цього підлітків слід навчати так званому "копінговий" поведінці, пов`язаній з подоланням стресів, які можуть, зокрема, виникати внаслідок конфліктів. 7) Формування базового довіри і самоприйняття. Переживання самотності часто спостерігаються у підлітків з порушенням базового довіри до людей і низьким самоприйняття.

Слід сказати, що при організації роботи з підлітками, котрі відчувають загострене стан самотності, необхідно враховувати всі ці вимоги. Якщо опускається хоча б одне з них, ефективність тренінгу різко знижується.

Малишева С.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!