Переживання болю пацієнтів з патологією периферичної нервової діяльності

Больова чутливість - важливий параметр, який визначає основні властивості особистості, служить інформативним показником адекватності та ефективності її біологічної та соціальної адаптації, стану здоров`я і хвороби Розуміння того, як виникає біль, які психологічні чинники впливають на процес появи, посилення і подолання болю - фундаментальні для пошуку конструктивних шляхів вирішення проблеми знеболювання. Відповідно до сучасних уявлень в медицині, болюче відчуття, його аналіз, емоційне забарвлення, побудова стратегії поведінки пов`язані з церебральними системами стовпа мозку, таламуса, кори великих півкуль, активація яких є основою мотиваційних і когнітивних (оціночних) компонентів загальної реакції організму на біль. З огляду на, що повноцінна програма з вивчення болю включає дослідження емоційних, мотиваційних і ситуативних чинників, сукупність яких можна розглядати як загальне емоційне переживання болю, дане дослідження було орієнтоване на суб`єктивні особливості особистості хворого і його емоційне переживання болю.

Основною гіпотезою нашого дослідження було припущення, що існує зв`язок між суб`єктивним відчуттям самотності і інтенсивністю болю.

У дослідженні були використані такі методики: Мак-Гілловскій больовий опитувальник, Методика діагностики рівня суб`єктивного відчуття самотності Рассела Д. і Фергюссона М., Торонтський Алексітіміческая шкала, Опитувальник оцінки психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруги і комфортності (Н.А. Курганський ), Візуальна аналогова шкала самооцінки больових відчуттів. Дані оброблялися за допомогою пакета Статистика 5.0 (кореляційний і факторний аналіз).

У даній роботі представлені результати вивчення групи хворих з патологією периферичної нервової системи, що надійшли на лікування в Львівську обласну клінічну лікарню. Всього обстежено 48 осіб. Причини больових відчуттів у всіх хворих - різні, об`єктивно верифіковані захворювання периферичної нервової системи (неврити, радикуліти, остеохондроз). У всіх пацієнтів біль була основною скаргою і зумовила їх госпіталізацію.

В результаті дослідження встановлено кореляційний зв`язок (0,7 при рlt; 0,05) між інтенсивністю больових відчуттів і рівнем психічної напруги. Виходячи з існування такого зв`язку можна сказати, що при зниженні інтенсивності болю знижується психічна напруга, а посилення больових відчуттів відбувається на тлі високого психічного напруження.
Також встановлена значуща статистична різниця між групами пацієнтів з високим і низьким рівнем інтенсивності болю: пацієнти, які відчувають сильний біль, відчувають велику потребу поділитися своїми відчуттями і переживаннями з навколишнім. Про це свідчить встановлена нами кореляційний зв`язок (0,7 при рlt; 0,05) між кількістю числа обраних дескрипторів болю і сенсорної шкалою больових відчуттів Мак-Гілловского больового опитувальника.

Встановлено зв`язок між рівнем суб`єктивного відчуття самотності і рівнем суб`єктивної оцінки. Виходячи з встановленої цим можна припустити, що одним з факторів суб`єктивної оцінки пацієнтом свій біль як сильної є високий рівень суб`єктивного відчуття самотності. Варто зауважити, що 74% пацієнтів з дослідженої нами групи зі шкалою "Рівень самотності" отримали високі бали. Існування такого зв`язку підтверджує основну гіпотезу нашого дослідження.

Отже, як зазначалося вище, відчуття самотності при переживанні болю створює додатковий аспект страждань: пацієнт відчуває себе самотньо хоча б тому, що оточуючі не можуть розділити з ним саме випробування болем. Тому пацієнту необхідно створювати атмосферу підтримки і розуміння його стану, стимулюючи цим його до "проговариванию" своїх відчуттів з метою зняття психічного та соматичного напруги.

Гурська Т.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!