Про проблему вивчення рівня самооцінки у політичних діячів

Останнім часом особливе місце в політичній психології займає проблема самооцінки у політичних діячів. Об`єктом нашого дослідження стали представники аналітичних центрів різних політичних партій і громадських рухів, а також організатори виборчих кампаній різного рівня. Вибірка склала 60 осіб. Дослідження рівня самооцінки проводилось із застосуванням методики вивчення самооцінки за допомогою процедури ранжування А.Реана. Якщо розглянути середнє значення кореляції по всім випробовуваним (0,559), то видно, що воно потрапляє в інтервал адекватної самооцінки. Розкид коефіцієнтів кореляції досить великий, мінімальний дорівнює 0,049 (сильно занижений рівень самооцінки), максимальний становить 0,999 (сильно завищений рівень самооцінки). У той же час, якщо ми звернемося до аналізу середніх величин і складемо картину "ідеального політика", то видно, що коефіцієнт кореляції дорівнює 0,838, що по інтерпретації Реана говорить про завищений рівень самооцінки.

Проаналізуємо спочатку модель "ідеального політика". Ранжуючи якості в графі "ідеал", людина описує бажаний для себе портрет, він говорить те, яким він хоче бути.

Після проведення процедури ранжирування стає видно, що на перші місця випробовувані поставили такі якості особистості, як "життєрадісність", "сміливість", "енергійність" і "ентузіазм", т. Е. Енергетично заряджені якості, які складають енергетичну основу активної поведінки людини. Не менш важливими є якості "наполегливість" і "терплячість", про які можна сказати, що вони стримують енергетичні пориви людини. На останніх місцях же стоять такі якості як "примхливість", "нервозність" і "нерішучість", такі якості, які забирають цю енергетику.

Розглядаючи кореляційні зв`язки між якостями особистості і можливими втратами в ситуації ризику, можна сказати, що життєрадісні люди розглядають політичну діяльність як корисну і вдячну. Вони вважають, що політична діяльність допомагає досягти поставлених цілей. При цьому, чим енергійніше людина, тим менше він цінує свій статус. Аналіз кореляційних зв`язків між такою якістю особистості як "терплячість" і можливими втратами в ризикованій ситуації показав, що люди, які прагнуть отримати владу над іншими - більш терплячі. Можна сказати, що вони більш оптимістично налаштовані щодо майбутньої економічної ситуації в Росії. При цьому, чим терпляча людина, тим більше оптимістичніше він дивиться на життя. З цього можна зробити два висновки:

1. З терплячими людьми можна говорити про стратегію, про подальші шляхи розвитку.

2. Політик повинен однаково добре вміти спілкуватися як з терплячими, так і з нетерплячими людьми.

Особливо цікаво відзначити таку якість особистості, як "холодність". Незважаючи на те, що по рангових місця холодність знаходиться в середині (11 місце), тим не менш, це якість особистості дало найбільшу кількість кореляційних зв`язків з можливими втратами в ситуації ризику. Розглядаючи кореляції між "холодністю" та іншими ранжируваних якостями особистості, можна зробити висновок про те, що "холодність" розуміється як автономність, відстороненість, самодостатність, несхильність впливу на тлі цілеспрямованості. Мабуть, "холодні люди" в політиці більш оптимістичні, у них більше виражена орієнтація на владу, вони готові до прийняття політичних рішень. При цьому для них важлива їхня кар`єра, вони готові пожертвувати своєю власністю і власною безпекою. Вони не сприймають політику як засіб влади. Можна припустити, що це захисна реакція. "Холодні люди" бачать політику багатогранної, вони розглядають політичну діяльність ширше, що не звужуючи її тільки до реалізації мотиву влади.

Що ж стосується відкидала якостей, то можна припустити, що для примхливих людей політика не є засобом досягнення своїх цілей. Вони ніколи не порушать моральний і етичний бар`єри, навіть якщо справа буде обіцяти велику вигоду. Кореляційні зв`язку ранжируемого якості "нервозність" показали, що знервовані люди більше цінують свій соціальний статус і дохід. Їх нервозність допомагає їм зберігати свій статус. Можна припустити, що, приймаючи рішення, знервовані люди не особливо замислюються про свою особисту безпеку. Відповідальність же за прийняті рішення вони розподіляють між собою, намагаючись будь-коли бути відповідальним за прийняте рішення в поодинці. Нерішучі ж люди найбільше у своїй професійній діяльності бояться невизначеності. Вони не люблять втручатися в справи інших людей, намагаються не приймати рішення, від яких залежить доля інших людей. Політичну ж діяльність вони не розглядають як засіб досягнення своїх цілей.

Цікаво, що серед відкидала якостей присутній така риса особистості, як "безпечність". Розглядаючи кореляційні зв`язки між "безпечністю" та іншими ранжируваних якостями особистості, можна зробити висновок про те, що безтурботні люди менш наполегливі і менш повільні, тобто виходячи з характеристик "повільних" і "наполегливих" людей, можна припустити, що "безтурботні" люди - це економічні оптимісти. Беручи будь-яке рішення, безтурботні люди в першу чергу думають про свою кар`єру. Політична ж діяльність для них - це засіб досягнення намічених цілей.

Ушаков Я.О.