Реконструкція суб`єктивного ставлення підлітка

Під суб`єктивним ставленням, поняттям, представленим в роботах ряду вчених, зокрема Б.Ф.Ломова, ми розуміємо відношення особистості до оточуючих її людей, в якому яскраво виражений момент оцінки, упередженість і спрямованість особистості. Суб`єктивні відносини як освіта, сформований в результаті міжособистісного взаємодії і виражає готовність людини до взаємодії з іншим індивідом, є найважливішою умовою розвитку в підлітковому віці. Готовність людини до взаємодії, спосіб взаємодії залежать від ряду параметрів, в тому числі і модальності відносини. Ставлення до предмету взаємодії пов`язано з позитивним ставленням до партнера. Якщо особистість характеризується позитивною модальністю ставлення до партнера взаємодії, а партнер в процесі взаємодії висловлює позитивне ставлення до певного культурного досвіду, то в такому випадку у особи може бути сформоване позитивне ставлення до цього досвіду.

Ідентифікація є механізмом міжособистісного сприйняття і відіграє особливу роль в становленні особистості, особливо на етапі підліткового віку. У нашому дослідженні ми розглядаємо ідентифікацію як один з механізмів міжособистісного сприйняття, що виражається в ототожненні індивідом своєї особистості з особистістю іншої людини, як результат суб`єктивного сприйняття людиною подоби між собою і іншими людьми (Л.Ф.Бурлачук, С.М.Морозов). В основі цього феномена лежить дію механізму порівняння явищ, предметів і образів. Ідентифікація як цілеспрямований процес закінчується визначенням схожості - відмінності між двома особистостями в свідомості кожного з них.

Дослідження взаємозв`язку особливостей ставлення підлітка до значимих інших і рівня ідентифікації проводилося за допомогою техніки репертуарної решітки Дж.Келли і проективної методики "Незакінчені речення". Нами було виявлено, що високий рівень ідентифікації підлітка зі значимими іншими має місце при позитивному суб`єктивному ставленні підлітка до них, а низький рівень ідентифікації характерний для негативного суб`єктивного ставлення. Здатність встановлювати підлітком певну схожість власних цінностей і способів поведінки з цінностями і способами поведінки значущих для нього людей пов`язана з позитивним ставленням до іншої людини.

У ряді випадків низький рівень ідентифікації пов`язаний також з більш пухкою системою конструктів, що може свідчити про те, що пухка система конструктів є фактором негативного ставлення. У підлітка параметри оцінки дій іншої людини не узгоджуються між собою, а представлені як окремі, не становлять єдиний, цілісний інструмент пізнання значимого Іншого, пояснення і передбачення його поведінки. Це, в свою чергу, не дає йому можливості виділити чіткі критерії ідентифікації з іншою людиною, обумовлюючи негативний, негативне ставлення до нього.

Один з напрямків роботи по реконструкції відносини підлітка до значимого Іншого можуть скласти усвідомлення підлітком підстав власних оцінок, виділення чітких критеріїв оцінок дій іншої людини і зниження емоційної реакції. Усвідомлення цих особливостей в системі конструктів призводить до більш точному оцінювання дій з боку іншої людини і їх причин, встановлення більш ясного подібності та відмінності між собою і ним.

Консультативна робота психолога може бути також спрямована на усвідомлення відмінностей і формування такого погляду підлітка на іншу людину, при якому відбувалося б твердження в очах підлітка права Іншого на свої способи поведінки, які можуть не бути значущими для самого підлітка. При цьому можуть спостерігатися прийняття підлітком таку людину, готовність підлітка до освоєння досвіду, носієм якого є значимий Інший, здатний представлятися підлітку не як ідентичний, схожий з ним самим, а як в той же час має право на свою поведінку, володіння власними цінностями. Такий погляд психолога на проблему суб`єктивного ставлення підлітка до значимого Іншого відкриває нові способи ініціювання процесу усвідомлення і зміни підлітком власного ставлення до іншої людини.

Севостьянов Ю.О.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!