Адаптація людини в еміграції

Вивчення різних видів життєдіяльності людини в умовах еміграції є прикладною задачею онтопсихологии і вимагає цілісного підходу до людини з урахуванням як індивідуальна, так і особистісних його характеристик.

Існує цілий ряд об`єктивних і суб`єктивних факторів, що впливають на динаміку інтеграції особистості емігранта в незнайоме для нього суспільство, на стадії і особливості протікання його соціально-психологічної адаптації в умовах еміграції.

Одним з головних суб`єктивних факторів, що впливають на успішність "вживання" людини в чужу йому мовну і соціокультурне середовище, є психологічна структура особистості і що випливають з неї форми психічної активності.

У період з 1991 по 1995 роки нами вивчалися форми психічної активності емігрантів і переселенців з колишнього СРСР в умовах Німеччини. Це лонгітюдінальних дослідження проводилося на трьох групах емігрантів і переселенців, кожна з яких налічувала до 20 осіб. Ці групи були позначені наступними назвами: "успішні", "середні", "невдахи". Умовний розподіл емігрантів з цим умовним групам проводилося в 1991 році на підставі таких критеріїв, як: а) професійно-освітній рівень-б) рівень тривожності (ситуативної та особистісної) - в) наявність підтримують структурний г) рівень комунікативного потенціала- д) ступінь вираженості інтелектуально-вольового комплексу-е) трудоспособность- ж) стійкість до нервово-психічним нагрузкам- з) креативність мислення-і) здатність до вивчення іноземних мов.

Ступінь вираженості перерахованих вище критеріїв вивчалася за допомогою психодіагностичного інструментарію, що включав в себе: 16-факторний опитувальник Кеттела, тест Розенцвейга, тест Спілбергера, тест "Прогноз", тест Смішека, методику "Незакінчені речення", рисункові тести: "Будинок, дерево, людина "," Неіснуюча тварина ", короткий варіант опитувальника ММРI.

В кінці так званого "першого періоду адаптації", тобто до кінця п`ятирічного перебування в умовах еміграції, були використані наступні показники "вживаемости" і успішності емігрантів: а) наявність "офіційної роботи" в німецькому суспільстві-б) освоєння мови-в) рівень матеріально-побутового благополуччя (наявність житла, предметів домашнього вжитку, мінімального запасу грошей - не менше 2 тисяч нем.марок, оплата страховок і т.д.) - г) рівень задоволеності психологічним кліматом в родині-д) рівень задоволеності своїм соціальним статусом в Німеччині-е) наявністю свого постійного кола общен я в новому суспільстві.

Протягом 5-річного терміну (з 1991 по 1995 рік) спостерігалися багаторазові "переміщення" емігрантів з однієї групи "успішності" в іншу. До кінця 1995 ми отримали наступну картину. У складі тих, хто на початку дослідження був оцінений як "успішний", відбулися такі зміни: двоє людей перейшли в групу "невдах" і чотири людини опинилися "середніми". З групи "середніх" три людини перейшли в групу "невдах" і ще двоє в групу "успішних". Одна людина з "невдах" перемістився в групу "успішних", а ще четверо в групу "середніх".

З проведеного лонгітюдінальних дослідження видно, що приблизно 75% досліджених нами емігрантів "повернулися" або залишилися в своїх групах, тобто психологічний прогноз, зроблений на підставі аналізу їх особистісних властивостей і вивчення різноманітних форм психологічної активності, в 75% випадків виправдався. Це ще раз підтверджує положення про те, що є можливим і навіть необхідним попереднє психологічне прогнозування успішності адаптації та "вживаемости" в чужу мовну і соціокультурне середовище потенційних емігрантів або людей, які мають намір прийняти рішення емігрувати.

Результативність процесу адаптації визначається, в першу чергу, психічної активністю емігранта, як суб`єкта пізнавальної, трудової та комунікативної діяльності.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!