Уявлення потенційних емігрантів про країну еміграції

Проблема еміграції (закономірного процесу, до якого залучено мільйони людей) стає все більш актуальною для Росії. За останні 10 років з`явився ряд досліджень адаптації емігрантів до нового соціокультурного середовищі- вивчалися чинники успішності адаптації: Соціально-демографічні характеристики (О.С.Міхалюк, Г.Г.Павловец), рівень знання мови (О.І.Маховская), досвід взаємодії з представниками культури (Н.С.Хрусталева, В.Хармз), ступінь подібності культур (А.Б.Мулдашева), особливості етнічної ідентичності (А.Н.Татарко), особистісні особливості (Н.С.Хрусталева, Г.Е.Зборовскій) - були позначені певні проблеми в адаптації емігрантів, які виявляються тільки після деякого часу проживання в країні імміграції. Однак, за винятком методу "культурного ассимилятора" (Т.Г.Стефаненко), в літературі ми не виявили жодної програми, яка готувала б людей до майбутньої еміграції ще на території країни виходу.

У 2004 році нами було проведено дослідження, в якому вивчалися соціально-психологічні характеристики потенційних емігрантів (тобто осіб, які виявили внутрішню готовність емігрувати в конкретну країну і тих, хто вивчає мову даної країни), а також фактори, що впливають на соціально-психологічну адаптацію до нової соціокультурному середовищі (цінності, уявлення про цінності приймаючої країни, етнотенденціі).

У дослідженні брали участь 2 групи інгерманландських фінів, слухачі курсів фінської мови при Консульстві Фінляндії в Санкт-Петербурзі. Група 1 - потенційні емігранти з фіксованою датою виїзду: 14 чоловіків і 16 жінок у віці 16-67 років, термін від`їзду яких - найближчий рік. Група 2 - респонденти з відкритою датою виїзду: 14 чоловіків і 16 жінок у віці 16-67 років, термін від`їзду яких 2010-2012 рік або не визначений (документи на виїзд ще не подані в Консульство). У дослідженні використовувалися: методика "Цінності" (С.Шварц), методика "Асоціації" (С.Г.Тер-Минасова), методика "Створи планету" (Т.Г.Стефаненко, С.Д.Гуріева).




Було сформульовано припущення: за час очікування переїзду в нову країну, потенційні емігранти поступово "наближають" власні цінності до своїх уявлень про цінності фінів. Усвідомлюючи, що належить почати жити в іншій країні, потенційні емігранти накопичують інформацію про країну, спілкуються з рідними і друзями, вже живуть в Фінляндії, і поступово приймають її цінності (за 8-10 років очікування формуються певний образ країни, уявлення про її мешканців) . Очікувалося, що цінності респондентів Групи 2 будуть збігатися з традиційними цінностями російської культури (С.Шварц, 1995- Н.М.Лебедева, 2000), в той час як цінності респондентів Групи 1 займуть проміжне положення між "російськими" цінностями і уявленнями респондентів Групи 1 про цінності фінів.




Аналіз отриманих даних показав, що у потенційних емігрантів не відбувається зміни власних цінностей, наближення їх до уявленням про цінності фінів, навпаки, відбувається "русифікація фінів": респонденти Групи 1 і Групи 2 демонструють традиційно російські цінності (по Н.М.Лебедевой). Значні відмінності (p? 0,01) між власними цінностями респондентів і їх уявленнями про цінності "типового фіна" були отримані в Групі 1 тільки по 6 цінностям, в Групі 2 - по 38 цінностей з 57. У Групі 1 давалися позитивні характеристики фінів ( "гостинні", "доброзичливі"), і Фінляндії ( "безпечна", "забезпечена"), негативних характеристик не було. У Групі 2 позитивних характеристик було значимо менше: фіни характеризувалися як "нудні", а Фінляндія - як "інша", "чужа". Найбільш конструктивну для початку адаптації етнотенденцію - етнорелятівізм, коли не применшує гідності власної культури і поважається культура іншої країни (Т.Г.Солдатова), в Групі 1 демонструють тільки 50% респондентів. 20% респондентів Групи 1 демонструють етноконформізм, в той час як респонденти Групи 2 таку етнотенденцію не демонструють: люди, які ще 5-10 років будуть жити в Росії, "можуть собі дозволити" демонструвати етноцентризм (20%), етнодомінантность (20%) , в той час як ті, хто має скоро переїхати, більш схильні підкорятися новій культурі, йти на компроміс. Але 50% потенційних емігрантів з фіксованою датою виїзду демонструють неконструктивні етнотенденціі, які можуть перешкоджати успішної адаптації.

На підставі проведеного дослідження сформульовано висновок: потенційними емігрантами здійснюється самостійна психологічна підготовка до еміграції, яка виражається в "русифікації" образу фіна (феномен уподібнення), а також в готовності підкоритися культурі країни еміграції. Така самостійна психологічна підготовка, на наш погляд, неконструктивна і потребує корекції.

Кінунен Т.А.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

Підлітки в умовах еміграції фото

Підлітки в умовах еміграції

Підлітковий вік є важливим у процесі формування та становлення особистості дитини. У цьому віці він ще залежить від…

Адаптація людини в еміграції фото

Адаптація людини в еміграції

Вивчення різних видів життєдіяльності людини в умовах еміграції є прикладною задачею онтопсихологии і вимагає цілісного…

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Уявлення потенційних емігрантів про країну еміграції