Взаємодія з батьками студентів з різними рівнями тривожності

У сім`ї формуються основні риси особистості дитини, його погляд на світ людських взаємин і на власне Я. Предметом нашого дослідження стала тривожність як характеристика індивідуальних відмінностей, що відображає кількість ситуацій, які валять людини в стан занепокоєння, створюють відчуття нерозв`язності проблеми і безпорадності. Мета дослідження - з`ясування аспектів взаємодії з батьками, які впливають на рівень тривожності.

Експериментальну групу склали 23 учасники психотерапевтичних груп спілкування при студентській поліклініці г.Челябинска, які зверталися туди зі скаргами на труднощі в спілкуванні, безпричинне занепокоєння і незадовільну адаптацію (вік 17-21 рік, 13 дівчат і 10 юнаків). Контрольною групою послужили 15 учасників студентського клубу «Аsic» (вік 18-21 рік-7 дівчат і 8 хлопців).

Для визначення рівня тривожності використовувався опитувальник Тейлора. Значимість відмінностей між контрольною та експериментальної групами за показником тривожності визначалася за допомогою коефіцієнта Стьюдента і виявилася достовірною на рівні plt; 0.001. Для визначення особливостей дитячо-батьківських відносин використовувався опитувальник ВРР (взаємодії батьків з дитиною). Кореляційний аналіз параметрів дитячо-батьківської взаємодії і тривожності виявив значущі зв`язку між загальним рівнем тривожності і рівнями батьківського контролю, материнської непослідовністю і відкиданням. Виявлено значущі відмінності в експериментальній і контрольній групах по параметру емоційна близькість з матір`ю.

Отримані результати добре узгоджуються із запропонованими Фроммом поняттями материнської та батьківської любові. Материнська любов розглядається Фроммом як несуча функцію безумовного прийняття. Взаємодія з матір`ю студентів з високою тривожністю відрізняється великою емоційною близькістю. Однак, одночасно мати непослідовна в своїх вимогах і відносинах, що створює несприятливі умови для соціальної адаптації, формуючи тривожний радикал особистості студента. Тут же важливо підкреслити, що випробуваним, які брали участь в дослідженні, 17-21 рік, це вік, в якому діти віддаляються від батьків. Велика суб`єктивна близькість до матері в експериментальній групі говорить про деяку незрілості, залежності. Батьківська любов розглядається Фроммом як умовна, що заохочує при потрібному, що задовольняє певним вимогам поведінці і зникає, якщо поведінка не відповідає очікуванням.

Кореляційний аналіз показує, що тривожність зростає при підвищенні рівня контролю з боку батька, фігура якого може розглядатися як прообраз соціуму в цілому. В цьому випадку постійний батьківський контроль переростає в очікування перевірок і постійний страх бути розкритикованим, не задовольнити вимогам.

Рівень тривожності у дівчат і юнаків значимо не відрізняється. Параметр контролю (материнський і батьківський) виявляється значущим для формування високого рівня тривожності у юнаків. Для дівчат виявляється найбільш важливим фактор прийняття з боку батька. Це можна пояснити тим, що в даному віці дівчата відчувають невпевненість при взаємодії з особами протилежної статі, а неприйняття батька, як прообразу всього чоловічого начала, посилює цю ситуацію.

При порівнянні наших даних з результатами аналогічного дослідження на вибірці дошкільнят виявлено, що фактори батьківській строгості і відсутності співпраці з ним втрачають своє значення для формування тривожності в студентській вибірці. Для студентського віку виявлено зв`язок рівня тривожності з послідовністю матері. Залишається значним для розвитку тривожності в обох віках материнський контроль. Ухвалення матір`ю також виявляється релевантними, що ілюструє думку К. Хорні про те, що базальна тривожність, яка формується в ранньому дитинстві неприйняттям матері, впливає, насилу піддається подальшої корекції.

Усова Н.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!