Експертна оцінка ергономічності радіореклами

Радіореклама є продуктом діяльності, в процесі реалізації якої виникає необхідність взаємодії ряду фахівців, до яких можна віднести рекламіста, копірайтера, диктора, звукорежисера і ін. Даний перелік в ідеалізованому уявленні може бути розширений практично до безкінечності, проте в реальних умовах, які передбачають оптимізацію виробництва продукту , доводиться обмежуватися вузьким колом співробітників.

Грамотний підхід до виробництва радіореклами вимагає від фахівця, відповідального за виготовлення, знань і умінь, що лежать далеко за межами його професійної сфери діяльності. Можливість об`єктивного оцінювання якості та ефективності кінцевого продукту на етапах його проектування, розробки та виготовлення, значно підвищує швидкість виробництва радіореклами, а також має істотний вплив на задоволеність трудовою діяльністю. Вирішуючи задачу створення радіореклами, що відповідає вимогам ергономіки, що передбачає задоволення умов по швидкості її виявлення, ясності сприйняття і розуміння, хорошою запоминаемостью і правильністю використання, необхідно володіти системою критеріїв ергономічності радіореклами.

З цією метою нами було визначено перелік, який відповідає вимогам ергономіки, що складається з 204 критеріїв. Пошук і селекція критеріїв здійснювалися за допомогою архівного дослідження на підставі 150 літературних джерел. Такий широкий перелік став можливий завдяки комплексному підходу і збільшує ймовірність повного і всебічного врахування особливостей радіореклами. Наприклад, ми включили в перелік критерії, які відносяться до лінгвістики, загальної та інженерної психології, акторської майстерності, основам звукорежисури та ін. Дана система має рекомендаційний характер щодо їх застосування і використання.

З метою апробації системи критеріїв була проведена експериментальна процедура. Відібравши методом випадкових чисел 30 радіореклам, ми застосували систему критеріїв за допомогою аутоспекціі.

Основу методу ергономічної оцінки радіореклами, розробленого професором Г.В.Суходольскім, утворює прямокутна позначена матриця, розміром NxM, рядки якої відповідають переліку критеріїв, а стовпці - переліку радіореклам. Елементами матриці служать символи Xij, що приймають значення "1" (якщо критерій виконується) - "0" (якщо критерій не виконується) - ";" (Якщо критерій нездійсненний). Якісно-кількісні оцінки згортаються в загальну, що дозволяє проектувати і виробляти найбільш ергономічні варіанти радіореклами.

В результаті оцінювання нами були зроблені наступні висновки.

1. Відібрані для експерименту радіореклами не відповідають вимозі ергономічності.

2. Застосування теоретичної системи критеріїв ергономічності представляється досить складним і ємним за витратами часу. На оцінювання одного стимулу йде до 45 хвилин.

3. Обмежена можливість в оцінюванні корисності критеріїв, оскільки дана форма їх презентації не відображає частоту застосування критерію.

4. Перелік критеріїв складний у використанні без методичного керівництва щодо його використання. Як зазначалося вище, це обумовлено наявністю критеріїв, що мають під собою теоретичну базу, що лежить в різних областях знання.

Таким чином, намічений план робіт по оптимізації системи критеріїв ергономічної оцінки радіореклами. Планується розробити таку систему критеріїв ергономічності, яку можна буде застосовувати як розширену (містить максимальну кількість критеріїв за ознакою їх значимості), так і згорнуту, що дозволить проводити експрес-оцінювання ергономічності радіореклами. Для простоти використання також намічено розробити методологічне керівництво щодо її застосування.

Альберт К.В.