Психологічні детермінанти пошуку життєвого сенсу

Дослідження психологічних внутрішніх детермінант, які допомагають людині відшукати життєвий сенс, є перспективним напрямком наукових пошуків. В результаті дослідження життєвої осмисленості студентів ми з`ясували, що приблизно 14% представників студентської молоді страждає від екзистенціальних фрустрацій, тобто психологічного стану, пов`язаного зі зниженим рівнем життєвої осмисленості, яке супроводжується почуттями нудьги, порожнечі і апатії. У той же час традиція звернення за професійною психологічною допомогою в нашому суспільстві не розвинена, тому людина, що страждає від відсутності життєвого сенсу, потрапляє в поле зору професіонала найчастіше в гострому критичному стані, іноді після спроби здійснення самогубства.

Це вказує на необхідність скринінгових досліджень серед студентської молоді, проведення профілактичної та психокорекційної роботи зі студентами. Для такої роботи перш за все необхідно знання внутрішніх психологічних чинників, своєрідних ресурсів, які сприяють набуттю життєвого сенсу.

Проблема внутрішніх детермінант пошуку життєвого сенсу розглядалася в роботах В. Франкла, М.Чіксентміхалі, Л.Бинсвангера, Ф.Фенікса, М. Босса, Дж.Ройса, Дж.Келли, Ю.Джендліна, Дж.Бьюд-женталя, І.Ялома , В.Налімова, Д. Леонтьєва, Т.Тітаренко, В.Татенко, І.Манохі, В.Роменця і багатьох інших дослідників.

У нашому дослідженні взяли участь 150 студентів різних факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка. Були використані методики 16 PF Кеттелла, тест САМОАЛ, методика визначення цільової спрямованості особистості, методика виявлення рівня соціальної адаптованості Роджера і Даймонда, методика ціннісних орієнтацій Рокича, соціальної фрустрированности Вассермана, рівня задоволеності потреб, методика для визначення сфер самореалізації Ніємі і методика смисложиттєвих орієнтацій. Ми припускали, що основними детермінантами набуття сенсу буде інтегрованість внутрішнього світу, хороша орієнтація в зовнішньому просторі, в соціальному вимірі власного існування, а також в тимчасовому його вимірі, а також схильність до надситуативной активності, пошуку себе в альтруїстичних вчинках, спілкуванні з Богом, творчості і імагінативної цінностях. За допомогою факторного аналізу нам вдалося виділити кілька психологічних детермінант пошуку життєвого сенсу.

Серед них фактор онтологічної задоволеності життям, або фактор просторово-часової цілісності екзистенції, фактор інтеграції в соціальний простір, фактор стійкої позитивної Я-концепції, фактор поглощенности справою, фактор соціальної творчості, фактор рівноваги і гармонії (або "життєвої мудрості"). Як найбільш значущі фігурують чинники, пов`язані з хорошою орієнтацією у внутрішньому, зовнішньому і соціальному просторі, можливо, як результат цього - позитивна Я-концепція, яка є необхідною основою для саморозуміння і розуміння інших людей.

На противагу поняттю "невротичного кола" можна запропонувати поняття "Еупсихічному кола", який передує виникненню відчуття життєвої осмисленості, повноти і цілісності власного існування, загальної задоволеності життям. Гіпотезу дослідження можна вважати частково підтвердженої, так як ні в один фактор не увійшла потреба особистості в надситуативной активності (хоча мали місце значні прямі кореляційні зв`язки між надситуативной мотивацією і рівнем життєвої осмисленості).

Отримані результати дали нам можливість створити програму групової корекційної роботи, яку можна використовувати в роботі психологічних служб вищих навчальних закладів.

Вовк А.О.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!