Діагностика механізмів дистресу

Проблема вивчення пограничних станів людини, їх діагностика і своєчасна корекція стає найбільш значущою для суспільства за останні 100 років. Постійно зростає як за тривалістю, так по силі, дія різних стрессирующих факторів - соціальних, психологічних, фізичних, які призводять до різкого збільшення числа психічних і психосоматичних захворювань, зниження тривалості життя, а також імунітету в цілому.

Тому необхідно шукати всі можливості для діагностики стресу, дистресу і його корекції. Метою нашого вивчення стало дослідження пограничних станів людини. Практична значимість роботи пов`язана з ростом психосоматичних, невротичних розладів населення Росії, і, отже, стає актуальною їх рання діагностика, корекція і профілактика.

Для реалізації поставлених цілей вирішувалися наступні завдання:

1. Провести діагностується психологічне тестування пацієнтів з встановленим діагнозом пограничних станів, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці неврозів ім. З.П. Соловйова.

2. Виявити найбільш значущі стрес-фактори, найчастіше викликають дістрессовой стан.

3. Апробувати розроблену нами об`єктивну методику з метою ранньої діагностики пограничних станів.

4. Порівняти психологічні та психофізіологічні методики, з метою виявлення кореляцій при діагностиці та раннього виявлення прикордонного стану людини.

Випробувані були 16 пацієнтів (вік від 18 до 50 років). З діагнозом депресивний епізод середнього ступеня без соматичних симптомів (F.32.10) було 10 чоловік, іпохондричний розлад (F.45.2) -3, змішане тривожне депресивний розлад (F.41.2) -1, недіфірінцірованное соматоформні розлад (F.45.1) -1 , дистимия (34.1) -1, що знаходяться на лікуванні у восьмій спеціалізованій клініці неврозів ім. З. П. Соловйова р Москви. Всі обстеження проводились в перші дні надходження пацієнтів до початку медикаментозного лікування. Індивідуально-психологічні особливості випробуваних оцінювалися за допомогою батареї тестів Спілбергера-Ханіна (визначення особистісної та ситуативної тривожності), Кеттела (оцінка особистісно-індивідуальних якостей по 16 стінам) і Айзенка (екстраверсія-інтроверсія, стабільність-нейротизм), виконаних в комп`ютерному варіанті. Шкірно-гальванічна реакція (КГР) визначалася при накладенні електродів на долонну поверхню вказівного і безіменного пальців правої руки (на третю фалангу). Дихання і плетизмограммой реєструвалися за допомогою фотодатчиків.

Аналіз результатів по тестах Спілбергера-Ханіна, Кеттела і Айзенка, при проведення порівнянь з вегетативними показниками, зареєстрованими поліграфом, показали кореляції між:

1. Частотою серцевих скорочень (ЧСС) і психологічним тестом Кеттела за шкалою А (аффектотімія - шізотимієй).

2. Шкірно-гальванічної реакцією (КДР) (амплітуда) і психологічним тестом Кеттела за шкалою N (проникливість - наївність)

3. Частотою дихання і психологічним тестом Кеттела за шкалою Q1 (радикалізм - консерватизм, гнучкість - ригідність).

4. ЧСС і психологічним тестом Кеттела за шкалою Q4 (фрустрированность - нефрустрірованность).

5. ЧСС і психологічним тестом Айзенка за шкалою нейротизм.

6. плетизмограммой (амлітуда) і тестом Спілбергера (особистісна і реактивна тривожність) за шкалою реактивна тривожність.

Таким чином, встановлена нами зв`язок між деякими чинниками психологічних тестів і даними поліграфа, дає можливість фахівцеві звертати увагу на ці показники при проведенні тестування для ранньої діагностики станів людини.

Глєбов В.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!