Соціально-психологічний портрет старшого підлітка-суїцидента

Хоч би яка була причина самогубства або яким би не був мотив, людина не вб`є себе, якщо у нього відсутнє уявлення про самогубство, як про допустимому, а може, і єдиному гідному виході з важкої ситуації. Суїцид, або самогубство - це свідоме позбавлення себе життя (замаху, спроби, прояви). До саморуйнівної поведінки, поряд з суїцидом, відносять і зловживання алкоголем, наркотиками, куріння, сильнодіючі-ющими медикаментозними засобами, навмисну фізичне навантаження, вперте небажання лікуватися, ризиковану їзду. Як правило, суїцид "збігається" з віковим кризою, в першу чергу з кризою перехідного віку (13-18 років) і кризою середнього віку життя (33-36 років). У цей час різко змінюється структура свідомості, інакше оцінюються вчинки, досягнення, соціальний статус, особисті якості.

Модель суїцидальної поведінки починає засвоюватися ще з раннього дитинства: взаємини в сім`ї, особливості сімейного виховання, умови навчання, засвоєння дитиною зразків поведінки батьків або інших близьких. Така дитина може вирости в будь-якій сім`ї, незалежно від її соціального статусу і становища. Для незрілої особистості подібна модель поведінки стає соціально виправданою, але провокуючим фактором вона може стати тільки в умовах дезадаптації і гострого переживання нездатності впоратися з несприятливими обставинами в ситуації конфлікту.

Для раннього виявлення та профілактики суїцидальної поведінки підлітків необхідно мати уявлення про особливості їх особистості. Метою представленої роботи було створення соціально-психологічного портрета старшого підлітка-суїцидента.

Для діагностики суїцидальної синдрому були використані наступні методи: бесіда, тестування СМІЛ (для підлітків), СПА, ПДО, ТАТ, тест-опитувальник Спілбергера-Ханіна. В якості респондентів виступали 20 підлітків, схильних до суїцидальної поведінки. Психологічне обстеження виявило, що всі діти-суїциденти виявляли ознаки депресії не тільки в найближчі предсуіцідние періоди, але і значно раніше. Батьки відзначали знижений настрій, поганий апетит, агресивність, розлад сну, порушення емоційної сфери, прагнення відгородитися від контактів з людьми, замкнутість, апатичність, зосередженість на собі, зміни в поведінці. За результатами діагностики нами був складений соціально-психологічний портрет підлітка-суїцидента.

Йому характерні: підвищена особистісна і реактивна тривожність, страхи, відсутність почуття захищеності, невпевненість, занижена самооцінка, негативізм в ситуаціях, що вимагають від нього виконання непосильних або неприємних дій, порушення відносин з оточуючими, часта зміна настрою, зосередженість на собі, вразливість, імпульсивність, нестійкість (тому висока кількість конфліктних ситуацій), залежність від думки оточуючих, тенденція до уникнення важких ситуацій, прагнення будувати свою поведінку по образ героїв книг, фільмів, дезадаптація.

Бернадська О.П.