Особливість емоційно-вольової регуляції при стані алкогольної залежності

Стан алкогольної залежності добре вивчено з медичної точки зору (Т. Г. Рибакова, А. У. Тархан, Е. М. Крупицький, С. П. Ерошин). Питання, що стосуються вивчення даного стану і процесів саморегуляції при алкогольної залежності, в психології недостатньо вивчені. В цілому стан алкогольної залежності характеризується загальним зниженням процесів саморегуляції (планування, моделювання, самоконтроль, довільність, програмування, особливість контролю і оцінювання, гнучкість і загальний рівень, або ступінь усвідомленої саморегуляції).

Емоційно-вольова регуляція станів реалізується через механізми, які дефіцітарние при стані алкогольної залежності. Однак аспекти, що стосуються вивчення регуляцій стану залежності, фактично не представлені. У даній області дослідження займаються такі фахівці: В. І. Морасанова, С. П. Елмашанскій, Т. І. Шульга, В. І. Селіванов, Є. П. Ільїн, В. А. Іванніков, О. В. Дашкевич, О. Є. Висоцький, А. В. Боков.

В даному дослідженні вирішується проблема емоційно - вольової регуляції при стані алкогольної залежності. Об`єктом роботи є стан алкогольної залежності. Предмет дослідження - регуляторні механізми емоційно-вольової сфери при алкогольної залежності. Метою роботи є вивчення особливості емоційно-вольової регуляції при стані алкогольної залежності. Організаційною базою дослідження стала міська наркологічна лікарня, дослідження проводилося з жовтня по грудень 2010 р

Емпіричне дослідження здійснювалося з використанням психодиагностической методики (індивідуальних особливостей усвідомленої саморегуляції В. І. Морасанова), архівного методу і методу клінічної бесіди. Статистична обробка даних проводилася з використанням U-критерію Манна-Уїтні. Загальний обсяг вибірки склав 90 осіб, чоловіки. Вік випробуваних від 25 до 50 років. Тривалість вживання алкоголю не більше п`яти років. Групи формувалися за критерієм вираженості стану залежності з патологічним потягом (n = 30).

Середнє значення показників саморегуляції, відповідне низького рівня, виявлено за механізмами планування (43,00 ± 8,15), моделювання (7,13 ± 2,51), самоконтролю (4,50 ± 1,81), програмування (10,75 ± 2,66), особливості контролю і оцінювання (2,90 ± 1,91), гнучкості (5,10 ± 1,91) і загального рівня, або ступеня усвідомленої саморегуляції (4,22 ± 1,95) з абстинентного синдрому . Середнє значення показників саморегуляції, відповідні середнього рівня, виявлено за механізмами планування (36,15 ± 8,41), моделювання (5,95 ± 2,41), самоконтролю (4,22 ± 1,95), програмування (4,80 ± 1,54), особливості контролю і оцінювання (3,63 ± 1,45), гнучкості (5,06 ± 1,99), і загального рівня, або ступеня усвідомленої саморегуляції (4,50 ± 1,81) з патологічним потягом. Середнє значення, відповідають високому рівню виявлено за механізмами планування (48,15 ± 7,04), моделювання (9,00 ± 2,61), самоконтролю (5,46 ± 2,22), програмування (11,77 ± 2, 45), особливості контролю і оцінювання (3,62 ± 1,17), гнучкості (6,69 ± 1,52) і загального рівня, або ступеня усвідомленої саморегуляції (4,50 ± 1,81) у здорових людей. Значимість відмінностей виявлено при попарном порівнянні з показниками (U емпіричне - U критичне).

Таким чином, емоційно-вольова регуляція стану при алкогольної залежності з абстинентного синдрому характеризується дефіцитами механізмів (планування, моделювання, самоконтролю, і загальним рівнем усвідомленої саморегуляції) з патологічним потягом (самоконтролю, планування, моделювання).

Пікалова Ю. В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!